Незалежна громадсько-політична газета

Воєгоща відзначило 515-у річницю

с1З патріотичними піснями, виставкою робіт місцевих умільців і розвагами для наймолодших відбулося минулої неділі святкування Дня села у Воєгощі.

Символічно свято провели напередодні дня пам’яті перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця. Адже місцева церква освячена в честь цього Божого Угодника.
До речі, дерев’яну церкву у Воєгощі збудували ще у 1776 році на кошти прихожан та великий грошовий внесок Хойнацького. Неподалік від неї височіла дзвіниця. У радянський час храм зняли з реєстрації у 1961 році. А у 1981 році, коли його стан став аварійним, то розібрали. Освячення новозбудованого храму Святителя Миколая Мирлікійського відбулося 9 серпня 1991 року. Священиками у свій час були протоієрей Микола Козел, ієрей Анатолій Карпенко. З 2 жовтня 1997 року священиком у церкві є протоієрей Павло Володимирович Супрунюк.

Зрештою історія села є давньою і насиченою різними подіями. Все-таки аж 515 років відділяє нас від першої писемної згадки про село Воєгоща у давньому акті архіву князів Сангушків, що датується 1502 роком. Цей документ зафіксував поділ маєтків між князем Андрієм Олександровичем Сангушком і дружиною його брата Михайла Олександровича — княгинею Ганною та її сином Андрієм Михайловичем.
У документі зазначено, що 11 серпня 1502 року у Камінь-Каширському, в результаті поділу, княгині Ганні та її сину князю Андрієві дісталося, крім половини Каменя, село Видерта, а до того і млин Воєгощанський.
Ще одна писемна згадка про село датується 1544 роком. І знову описується спір за межі маєтків. На цей раз питання розглядали у Бресті. Сторони погодилися, що для досягнення справедливості їм потрібно з’їхатися на кордоні Каменському і Воєгоському, на річці, на Валеві, під Каменем, у мосту”.
Згодом Воєгоща мали багато інших власників. Володів селом давній православний рід Гулевичів, згодом Красницькі, Гурські, Хойнацькі та інші.
Місцеві знають свою історію, і під час святкування вони лише пригадали її. До речі, щодо походження назви села, то тут декілька версій. Одна з них говорить, що назва складається з двох термінів «вої», тобто воїни, і «гоща» – купці. Вірогідно, що цими місцями у середні віки проходив торговий шлях із Литви до міст давньої України-Руси. Про це свідчать знайдені скарби у сусідніх селах.
Інша гіпотеза про назву села також випливає з давнього буття. Коли навколо поселення стіною стояли древні пущі і в гущавині було багато звірів, зокрема вовків, останні лякали своїм виттям поселенців – «вої з гущавини».
Старожили села Воєгоща пам’ятають і життя за панської Польщі, страшні роки Другої світової війни і відбудову народного господарства. Адже тоді на боротьбу проти ворога було призвано більше 80-ти жителів села. З них не повернулися 44 чоловіки. Крім того, у ході війни і післявоєнний час загинуло понад 40 мирних жителів.

На  святі хвилиною мовчання вшанували земляків і всіх загиблих українських патріотів, які відстоювали майбутнє України та поклали квіти до обеліска Слави.

Патріотизм воєгощанців проявляється і нині. Федір Врублевський, Ярослав Врублевський, Микола Балицький, Ярослав Назарчук сьогодні зі зброєю у руках боронили нашу землю вже тепер на Сході України.

Славне село своїми людьми, яким дійсно не позичати мудрості, відваги, працьовитості. З давніх-давен пам’ятають і оберігають у селі народні традиції та ремесла. Вміють вишити чи виткати так, що й очі не відірвеш від тієї краси, викувати чи витесати, як вчили дід чи батько. Воєгощанці вміло передають цей талант для майбуття. То ж честь і слава тим людям, які з діда-прадіда працюють на своїй землі, вкладаючи у цю працю свою душу. У фойє місцевого будинку культури була представлена виставка робіт місцевих умільців, яку підготувала завідувач бібліотеки Катерина Мельник.

Багате село Воєгоща й іншими талантами. Наприклад, святкування розпочалося на шкільному подвір’ї із виступу місцевої козацької команди «Булава». Згодом урочистості продовжилися у сільському будинку культури. Тут зібралися жителі чи не всього населеного пункту, гості, серед яких, зокрема, народний депутат України Ірина Констанкевич, начальник відділу культури райдержадміністрації Євгенія Сидорчук. Аматори художньої самодіяльності села Воєгоща організували для односельчан насичену концертну програму: для присутніх лунали вокальні композиції, декламували гуморески, дітвора тішила своєю безпосередністю.

У селі добрим словом згадують керівників колгоспного господарства Василя Макейовича Мельника, Івана Григоровича Гунчика, Якова Кириловича Гапонюка. Чимало місцевих сумлінних трудівників отримали високі урядові нагороди. Зокрема, Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено Якова Кириловича Гапонюка і Василину Омелянівну Колодій.  Марія Дем’янівна Колесник (у минулому передова ланкова, а потім доярка) нагороджена Орденом Жовтневої революції «Знак пошани». Василина Андріївна Ковальчук (у минулому передова доярка району) відзначена орденом Трудової слави. Таку ж нагороду отримав передовий тракторист Павло Антонович Раковець та інші. Звання і «Заслужений зоотехнік України» отримала Марія Василівна Колодій. «Медаллю за трудову доблесть» нагороджена Віра Іванівна Міндер, яка  понад 40 років трудової діяльності присвятила медичній справі.

Село Воєгоща має глибокі освітянські традиції. У 20-х роках XX століття в тут діяла польська школа. У цьому році відзначила 30-річчя сучасна школа. Знають і шанують у селі ветеранів-педагогів.

До шанованих у краї людей відноситься і молоде покоління. Якраз на День села житель Воєгоща Іван Банзерук, майстер спорту міжнародного класу зі спортивної ходьби, здобув перемогу на кубкові Європи у Чехії  (місто Прага).

Тож за традицією на святі у Воєгощі привітали з одруженням молоду пару, яка побралася якраз напередодні цього свята, Олену та Івана Кузьмичів, маму наймолодшої жительки Воєгоща Аріни Банько, керівника колгоспного господарства Якова Гапонюка, на долю котрого випало розбудовувати село протягом 25 років. До речі, вручила для них подарунки з нагоди Дня села депутат Верховної Ради України Ірина Констанкевич.

Вона окремо подякувала сільському голові Наталії Ковальчук за нагоду побувати у цьому колоритному селі та познайомитися із місцевими жителями, щоб при нагоді допомогти їм у вирішенні певних соціально-економічних проблем. Серед яких облаштування спортивно-оздоровчого комплексу в селі, придбання опалювального котла для школи, ремонт дороги.

Зрештою, славне свято вдалося організувати керівництву сільської ради спільно з працівниками місцевого будинку культури, бібліотеки, школи, дитсадка.

Підготувала Тетяна Приходько. 

Фото автора.

с2

 

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *