Куди ж подіти тваринні рештки із скандального ковельського ветсанзаводу?
Рішення знайшли: захоронити на території військового полігону!
Надзвичайна ситуація, а точніше справжнє екологічне лихо, що трапилось на державному підприємстві Ковельської філії “Укрветсанзавод”, породила масу запитань та домислів не лише в звичайних людей, а й журналістів та політиків.
Нестерпний трупний сморід, що останнім часом доноситься звідтіля, змушує затикати носи навіть наймужніших чоловіків, не те що тендітних панянок. Як виявилось згодом, причиною таких “пахучих” ароматів є тонни неперероблених тваринячих туш і решток, які ось уже кілька місяців гниють просто неба на території підприємства. Здавалося, зваживши на гнівні заклики громадськості, котра вимагала у влади взятися за розум і нарешті щось зробити, остання таки закрила горе-завод. Правда, проблему це не вирішило, бо куди подіти весь цей біо-непотріб, до пуття ніхто не знав. Керівництво згаданої філії пропонувало просто запакувати рештки у спеціальні мішки, аби продукти розкладу не потрапили в повітря і воду. Та їхню ідею визнали безперспективною, адже тоді потрібно буде знову відновлювати роботу, а це рух по колу. Бралися допомогти навіть місцеві аграрії, які обіцяли власними силами переробити їх частину на компост для удобрення полів. Однак даний метод утилізації також відкинули, так як підтвердити безпечість сировини для довкілля і людей, а головне чи не спричинить це до зараження довколишніх територій, поки що неможливо.
І ось нарешті 20 квітня більше двадцяти тонн тваринних відходів вивезли із Ковельської філії “Укрветсанзаводу”. Однак подальша їх доля невідома, адже жодних офіційних заяв щодо цього на даний час так і не було надано. За планом вони мали надійти на споріднені переробні підприємства для утилізації. Зокрема, про це зазначено у протоколі засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, котра відбулася в переддень згаданих подій. Щодо решти відходів, то як стало відомо зовсім нещодавно, їх з ініціативи обласної влади просто мають намір захоронити на вільних територіях. Мова іде про території поворського військового полігону, а саме про ділянку неподалік села Ломачівка, що межує зі згаданим полігоном, та ще кілька ділянок, які знаходяться поблизу земель, котрі перебувають у віданні Волинського військового лісгоспу, СЛАТ “Тур” та Поворської ОТГ. Залишається гадати, чи зрадіють такому сусідству місцеві жителі? Такі перспективи також є невтішними і для жителів кількох сіл і нашого району, зокрема Стобихівки, Карасина, Карпилівки, від котрих до Ломачівки рукою подати.
Олександр Приймак.
