13 квітня, четвер. За вікном монотонно накрапає дощ. Час від часу з нашого редакційного телефону доносяться сигнали дзвінка. Вчергове піднявши слухавку, ми почули звідтіля стривожений голос: “Ало, редакція! На дорозі до Гути асфальт кладуть прямо в ями з водою. Ось так просто лопатами закидають, та ще й притоптують. Скажіть, де це бачено?!”Як розповів далі очевидець подій, затіяла роботу дорожна служба біля урочища “Силікатне”. Для цього, за його словами, пригнали сюди “Краз” із асфальтом, іншу техніку та ось так, незважаючи на дощову погоду, натхненно залатують діри на цій багатостраждальній дорозі.
Інакше її і не назвеш, адже за останні роки відрізок шляху, що сполучає Камінь-Каширський та приміське село Гута-Камінська, нагадує собою радше розбиті метеоритами марсіанські пейзажі, ніж нормальну автотрасу: яма на ямі, в котрих багато водіїв загубили не одне колесо, а часом і решту деталей своїх авто. Тож інформація про те, що дорогу таки почали ремонтувати, водночас порадувала, але також змусила замислитись: “Як так. Невже наші дорожники не могли знайти інший день для асфальтування. Невже з них ніхто у прогноз погоди не заглядає?”.
Аби дізнатися, навіщо працівники дорожної служби затіяли ремонт саме в дощ, ми зателефонували у Камінь-Каширську дорожно-експлуатаційну дільницю, яка сьогодні належить до Старовижівської філії автодору. Начальник ДЕД Василь Остапук під час телефонної розмови з нашим журналістом підтвердив, що ремонтні роботи на згаданій ділянці і справді виконувались силами місцевої бригади. На запитання “Чи правильним за нормами є укладання асфальту в дощ?” він відповів, що ні.
– Ремонтні роботи не бажано проводити у дощову погоду, але якраз зробили асфальт, то куди його дівати? Проте це нічого страшного. Хлопці все виконували за технологією: спочатку повітродувним пристроєм видували воду із вибоїн, далі підсушували поверхню, змащували її бітумною сумішю, а вже опісля вкладався асфальт. І все це запресовувалось віброплитою, – пояснив Василь Корнилович. – Що трохи накрапав дощ, то це не вплине на якість.
А ось його безпосередній керівник Микола Янчук (очолює Старовижівську філію автодору), до котрого ми також звернулися за коментарями, зазначив, що їхня служба жодних ремонтних робіт у дощ не проводить. Хоча згідно із записами в журналі на даному автошляху і справді щось виконувалось. Потому Микола Павлович порадив журналістам дізнаватися про всі деталі на місці. Що ми власне і зробили до того.
Але повернімося до суті. Якщо осмислити відповідь Василя Остапука, то погодитись із його твердженнями і справді можна. Бо дійсно, не вивозити ж такий цінний матеріал на сміттєзвалище. Однак, коли прості громадяни, платники податків бачать, як за їхні гроші не по-господарськи роблять той самий ремонт дороги, одразу ж виникає безліч запитань.
До слова, як зазначив Василь Корнилович, на даному відрізку в той день було зроблено всього 50-70 метрів покриття, так званий вирівнюючий шар. А основний дорожній настил буде покладено згодом.
– Там, між іншим, планується здійснити відновлювальний ремонт 4 кілометрів шляху. Ми поки що заклали вирівнюючий шар. Метрів 50-70 зроблено покриття. На цій ділянці роботи будуть продовжуватись, але орієнтовно дати я не можу назвати. Приблизно десь під кінець травня, – сказав він.
P.S. Знаєте, готуючи цей матеріал до друку, ми переглянули із десяткок публікацій на схожу тематику. Усі вони, як під копірку, описують облаштування українських доріг, як щось страшне. Видається, що для більшості вітчизняних дорожників класти асфальт у калюжі – це норма. Тут кінцевою метою є не якість, а якомога частіший ямковий ремонт і освоєння коштів. А ось чи довго протримається таке дорожне покриття – це вже інше питання.
Наприклад, у Німеччині до ремонту місцевих доріг ставляться більш відповідально, ретельно стежать за якістю матеріалів. І коли трапляється, що під час укладання асфальту пішов дощ, то німецькі майстри будуть чекати повного просихання ділянки, перш ніж продовжать роботу. Бо якщо виявиться, що за період гарантійного терміну експлуатації на ній з’явиться хоча б одна малесенька вибоїна чи тріщина, то компанію, котра займається обслуговуванням даного шляху, зобов’яжуть виконати ремонт за свій рахунок. Ось так, панове!
Олександр ПРИЙМАК.
