Останнім часом мешканцям віддаленого села Котуш доїхати до районного центру стало майже неможливо. Єдиний вранішній рейс “Камінь-Каширський – Котуш”, який здійснював перевезення пасажирів у цьому напрямку, відмінили з незрозумілих для селян причин.
Тож тепер, аби потрапити на роботу чи навчання, вони змушені фактично пішки діставатися до найближчого села Хотешів, звідки вже курсують маршрутки. А це немалих 7 кілометрів!Зважаючи, що надворі зима, для більшості селян (переважна частина яких – пенсіонери) долати такий шлях непросто. Тож люди просять у влади та перевізників дослухатись до їхньої проблеми і таки знайти можливість, аби забезпечити доїзд автобуса у їхній населенений пункт автобус.
щоб розібратися у досить непростій ситуації, що склалася, наш кореспондент звернувся за роз’ясненнями до перевізника на згаданому вище маршруті Романа Завадовича. Під час короткої розмови той зазначив, що чудово розуміє жителів Котуша, однак на сьогодні не бачить реального шляху вирішення цієї проблеми:
– Маршрут закритий. Крапка. Я ще раніше повідомив громаді, що з 1 грудня не буду о 6:00 ранку їздити до Котуша. На 11:00 і 14:35 – будь-ласка. Якщо не потрібно і це, вже сьогодні готовий розірвати договір. Розумієте, у сьогоднішніх умовах здійснювати таке перевезення – нерозумно. Якщо поглянути у минуле, років так 5-6 тому, то ще з того часу він був практично нерентабельний. Це вранішній оборотний рейс. Автобус курсував до Котуша щоденно, крім суботи. Водій їхав один, в кращому випадку двоє. Виручка – мізерна. Я неодноразово думав, може там причина у водієві. Однак, коли сам вирушив у рейс, то був вражений. З Котуша до Хотешова їхала лише одна людина. Про що можна далі говорити.
Та говорити, як виявилося, було про що. Селяни, з котрими нам вдалось поспілкуватися, підтвердили, що дійсно таке повідомлення було. Та чому Завадович вирішив зняти рейс, він їм так і не пояснив.
– Ми просто не знаємо, що робити, – говорить Олена Костючик. – Нас поставили перед фактом і все. Це була єдина маршрутка, якою люди могли дістатися на роботу, в лікарню. Село практично відрізали від світу. Добре, що час від часу виручає водій шкільного автобуса, який разом із школярами, на свій страх, довозить до Хотешова і місцевих. Але ж у будь-який день йому можуть заборонити.
Розділяє ці побоювання і ще одна жителька Котуша Тетяна Царук. Через хворобу їй майже щодня доводиться їздити до райцентру у лікарню. Поки жінка перебивається тим, що ловить попутки чи домовляється із знайомими. “Та це не вихід”, – вважає наша співрозмовниця.
– Нещодавно вимушена була заплатити 70 гривень, аби автомобілем завезти свою хвору дитину на медогляд до лікаря у Камінь-Каширський, хоча маршруткою це б вартувало мені усього 13, – бідкається пані Тетяна. – Розумію, можливо дороги у нас не ідеальні, і ті 3 гривні, які потрібно заплатити за квиток від Котуша до Хотешова – надто мало, щоб покрити витрати перевізника. Але всі ж ми люди. Добре, хай піднімають ціну, ми готові платити більше, лише дайте можливість нормально добиратися до райцентру.
– Та ось чого точно не можу збагнути, чим керуються ті, хто чинить ці речі. Сьогодні вони закрили маршрут, завтра школу, фап, а там і все село прикриють, – заледве не плачучи мовить згорьована жінка. – Хіба ми і наші діти винні, що народилися в такому малому віддаленому селі?
За словами Романа Завадовича, погана дорога до Котуша – це ще одна причина, чому він вирішив відмінити вранішній рейс.
– Якби сьогодні хоч дорога там була нормальна – це питання навіть не стояло, – пояснює перевізник. – Асфальтного покриття взагалі немає, яма на ямі. Дорогу навіть не грейдерують. Я говорив сільському голові, громаді: робіть щось, думайте! Та все так і залишилось. Тож для чого мені це потрібно? Я на капітальні ремонти автобуса, що їздить до Котуша, щоразу витрачаю 60 тисяч гривень. Більше 300 гривень, щоб заправити його у рейс. А заробітку у підсумку заледве 70 гривень. А ще ж роботу водія треба оплачувати, податки теж. Думаю, що за підсумками року не зможу вийти навіть у нуль. Чому тримався за маршрут всі ці роки? Раніше міг перекрити його іншими напрямками. Та так склалося, що з шести маршрутів, котрі були у мене, на сьогодні залишилося лише два і то найгірші.
З такими аргументами важко не погодитись. Ми не будемо рахувати доходи, які отримує Роман Любомирович, здійснюючи перевезення пасажирів із Котуша до Каменя-Каширського і навпаки. Це складна справа, у якій легко зламати голову. Самі жителі села визнають, що вони невеликі. Правда й те, що із-за жахливої дороги їздити до Котуша відмовляється більшість перевізників. Ось тут і напрошується ще один висновок: недопрацьовують як місцева, так і районна влада, дорожники. Якщо заглибитись в історію, то колись цей рейс обслуговувало Камінь-Каширське АТП. Згодом ще два власники рейсових автобусів. Та протримались вони недовго.
Звісно, було б неправильним винуватити у всіх смертних гріхах лише перевізників. Усі вони підприємці, просто заробляють гроші, щоб утримувати власні сім’ї. Однак як бути селянам? Своїми силами дорогу вони точно не зроблять, якби й хотіли. Могла б допомогти влада, та поки чиновники мовчать, чи то пак, не хочуть бачити проблему. А вона є, і кожної миті стає все складнішою. Вже зараз Котуш нагадує своєрідну резервацію, де кожен змушений виживати як може. Село просто вимирає на очах, тому позбавити його жителів так потрібного рейсового автобуса — це те ж саме, що підписати усім їм смертний вирок. Жорстоко… та так воно і є. Скажіть, хто той сміливець, що візьме на себе роль виконавця?
Насамкінець нашої розмови пан Завадович знаходить, як на його погляд, цілком прийнятний варіант вирішення цієї проблеми.
– У Котуші школа – малокомплектна. Школярів довозять на навчання до сусіднього Хотешова шкільним автобусом. Невже ж не можна ним, крім дітей, перевозити і інших жителів села, – розмірковує він.
По-людськи можна, Романе Любомировичу, що водій шкільного автобуса, власне, і робить, порушуючи усі посадові інструкції. Однак за законом – це недопустимо. Ось витяг з “Інструкції для водія шкільного автобуса”, де пояснюється, що: “… в автобусі дозволяється перевозити тільки учнів відповідно до затвердженого переліку і супроводжуючого. Забороняється перевозити інших пасажирів, крім названих вище”. Тому питання залишається відкритим…
Олександр ПРИЙМАК,
село Котуш.
