Минулого тижня будинок дитячої та юнацької творчості відзначив славний ювілей – 60-річчя. Тож у цей день у своїх стінах він зібрав кілька поколінь викладачів, вихованців. Завітало на свято багато друзів та гостей. У щирій, невимушеній і водночас піднесеній атмосфері поділилися своїми досягненнями і здобутками ті, хто натхненно трудиться, допомагаючи дітям розвиватися, самореалізовуватися і зберегти в собі таке ще маленьке, але по-дитячому велике «Я». Вихованці подякували своїм наставникам неперевершеними виступами, оригінальними виробами, виставленими у експозиціях.
А свою історію БДЮТ започаткував у далекому 1956 році з будинку піонерів. Саме тоді розпочалася історія позашкільної освіти в районі. Кожна дитина, яка входила до цієї організації, мала змогу займатися в різноманітних гуртках та клубах, що діяли під егідою піонерського руху. Тоді роботу будинку піонерів очолювала Юлія Григорівна Купріянчик. Із 1962 по 1969 роки директором був Микола Іванович Гембік. З 1969 по 1972 — Василь Хомич Варчук. Весь цей час тут активно діяли гуртки образотворчого мистецтва, вокального співу, фотографічний, хоровий, танцювальний, драматичний, ляльковий, гуртки технічного напрямку, діяв клуб веселих та кмітливих…
З 1972 по 1975 роки будинок піонерів очолювала Людмила Андріївна Савченко. Саме тоді у районі і в області став відомим гурток спортивного орієнтування, туристично-краєзнавчий гурток.
З 1976 по 1983 роки директором була Валентина Павлівна Варчук. Вона організувала роботу закладу так, що будинок піонерів став методичним центром проведення туристичних змагань, військово-спортивних ігор для піонерів «Зірниця», для старшокласників — «Орльонок», піонерських зльотів, програми «Орієнтир».
У 1986 році заклад очолила Людмила Володимирівна Соловей, яка змогла спрямувати роботу педагогічного колективу в нове русло творчості, на вдосконалення навчально-виховного процесу та пошук нових ідей, методів і форм.
У 1992 році районний будинок піонерів перейменовано у районний будинок школяра. А вже згодом – у районний будинок дитячої та юнацької творчості.
До свого ювілею заклад прийшов з вагомими та значущими здобутками. Не одне покоління учнівської молоді було виплекане у його стінах. Тож на святкуванні ювілею було про що розповісти і чим похвалитися. Пригадали, зокрема, педагогів, які віддали частину свого життя розвиткові школярів, працюючи у цьому позашкільному закладі. Серед них — методиста, керівника ансамблю «Дзвіночок» Ніну Олександрівну Сачук, керівника гуртка спортивного орієнтування, туристично-краєзнавчого гуртка Геннадія Олександровича Яцуна, керівника гуртка фотолюбителів Валерія Бєлова та ін.
Сьогодні БДЮТ є методичним центром районної Спілки дитячих організацій, до складу якої ввійшли дитячо-юнацькі організації, шкільні республіки, козацькі організації. Як зазначалося на святі, тут проводиться робота з активістами учнівського самоврядування, які вдосконалюють свої лідерські здібності, вчаться спілкуватися з однолітками та об’єктивно сприймати реальне життя. У БДЮТ учні можуть знайти справу до душі і мають можливість займатися в гуртках за такими напрямками: еколого-натуралістичним, декоративно-ужитковим, соціально-реабілітаційним, краєзнавчим. Для занять створені такі творчі об’єднання як студія образотворчого мистецтва, співу, театри, де дітей навчають сценічній культурі та вмінню ставити лялькові вистави. У майстерні умілих діти вчаться виготовляти сувеніри з бісеру, природного матеріалу, шкіри і тканини, вишивати, створювати прекрасні вироби, володіючи спицями та гачком.
Окрім того БДЮТ є осередком учнівського волонтерського руху. Тут працює районна школа юних волонтерів, де проводиться робота щодо надання теоретичної та практичної підготовки учнів-волонтерів до реалізації соціальних проблем.
Багато цікавих зустрічей, найрізноманітніших заходів було проведено за час діяльності будинку дитячої та юнацької творчості. А все задля того, щоб діти розвивалися, могли знайти собі улюблену справу до душі, поповнити свої знання та відпочити.
Тетяна Приходько,
фото автора.
Якось незвично читати про роботу колективу якому шістдесят років. Адже нашій незалежності всього 25. Здається чи не вперше Ми чуємо про роботу колективу якому 60. Отже у цьому випадку можна говорити нарешті про якесь прозріння, нарешті чи не вперше заявляють, що деякі моменти в радянському часі були чудовими. Отже шановні не слід огульно відкидати той час в якому Ми усі ставали освіченими та культурними. Слід пам”ятати усіх.