Незалежна громадсько-політична газета

Грудків чи Грудок?

Мова піде про назву села Грудки і відмінювання цього слова. Як буде правильно «з Грудків» чи «з Грудок»? Думаю, більшість правильним вважатиме другий варіант, а для підтвердження своєї правоти вкаже на публікації в газетах.

Але не все так просто, як здається на перший погляд. Навіть сучасні словники дають різні відповіді на це питання. Так, наприклад, Інтегрована лексикографічна система «Словники України» вказує, що «Грудки – множинний іменник (населений пункт в Україні)» і в родовому відмінку правильно вживати «Грудків», а «Великий тлумачний словник сучасної української мови» під ред. В. Бусела в додатку «Населені пункти України» – «Грудки, -док».

Грудки – слово у множині з наголосом на другому складі. (Сподіваюсь, ніхто не відстоюватиме наголос на першому складі й не схопить автора за грудки). А від якого слова воно утворене?  Якщо від слова «грудка» (невеличка частина чогось, наприклад, грудка землі, грудки глини), тоді в родовому відмінку множини правильно – грудок.

У школі, пригадую, нас навчали вживати «з Грудок» і ми сприймали це за істину. Але вже в дорослому віці від старшого товариша почув іншу версію походження назви села. За нею назва походить від слова «грудок», яке означає «невеликий пагорб, підвищення», і правильно буде говорити «з Грудків». І справді, старші люди вживали таке слово. Зокрема, коли розповідали, що доводилось виносити сіно з болота на сухе місце, то казали: «винести на грудок».

Сучасні технології відкрили широкий доступ до інформації. За допомогою інтернету ми маємо можливість читати книги, розглядати карти, які для більшості людей були недоступні. Цікавлячись історією села, натрапив і на матеріали, які розкривають походження його назви.

По-перше, словники української мови. «Словарь української мови» (зібрала редакція журналу «Кієвськая старина», упорядкував і доповнив Борис Грінченко) подає: «Грудок, дка, м. Ум. отъ груд», «Груд, -да, м. Возвышенность, холм. Ум. Грудок.». «Малорусько-німецький словар», який наприкінці ХІХ ст. вважався найповнішим словником української мови, також містить слово «грудок» зі значенням «горбок». У «Словнику поліських говорів», виданому півстоліття тому, читаємо: «ГРУДОК, дка, ч. Гірка, підвищення». Отже, слово «грудок» – зменшувальне від слова «груд» і має значення «підвищення, узвишшя, пагорок, пагорб, горбок».

По-друге, карти столітньої давнини. На «Grossblatt Nr.370. Ratno» та «3374 (B-XXXII) KAMIEN KASHYRSKIJ» (1916 р.) село позначено під тодішньою назвою Ольблє Руське (Olble Ruskie), а між ним і Олексієвкою – урочище Грудки (Ur. Hrudki, Grudki). Ймовірно, назва урочища і була взята за назву села у 1946 році.

По-третє, наявність подібних топонімів у нашій місцевості. В одній із публікацій в газеті «Полісся» згадується урочище «Кухів Груд» за Новими Червищами.

Підсумовуючи скажемо, що словом «грудок» називали суху підвищену ділянку землі, і раніше, до проведення меліорації, воно у мові місцевих жителів зустрічалось частіше. І саме від нього слід виводити походження назви села Грудки.

Слово «грудок» чоловічого роду, у множині – «грудки». За правилами відмінювання іменників у родовому відмінку буде «грудків». Тому на питання про місце народження слід відповідати: «Я – родом з Грудків, мальовничого поліського села!»

Микола Гончарук,

село Грудки.

Література: Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1-2. Львів, 1886.

«Словарь української мови» (зібрала редакція журналу «Кіевская старина», упорядкував і доповнив Борис Грінченко). Томи І-ІV. Київ, 1907-1909.

Лисенко П. С. Словник поліських говорів. К., 1974

Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. – К.: Наук. думка, 1983- .- (Словники України)

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/ Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. 1728 с.

Карти (фрагменти).

?

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *