Незалежна громадсько-політична газета

Продавала жінка хату…

Покупчиня із сім’єю прожила два з половиною роки, а потім домоглася через суд повернення заплачених продавцеві будинку коштів, та ще й в еквіваленті до курсу долара.

Через довірливість, бажання вирішити все по-людськи, без зайвих паперів нерідко громадяни потрапляють у правові колізії, вихід з яких часто доводиться шукати у судах. Через це сьогодні люди постійно живуть в атмосфері озлобленості, виховують в такому ж дусі своїх дітей, онуків і ланцюгова реакція нетерпимості, недоброзичливості тягнеться з покоління в покоління. Як і сто років тому, спалахують сварки за межу, за грушу, що росте на ній. І, на жаль, подекуди доходить навіть до таких ситуацій. Ганна Данилюк з Видричів навідалася в редакцію не так з надією отримати допомогу чи пораду. Вона попросила написати в газеті про ту халепу, в яку потрапила її сестра Віра Мальчук, коли  вирішила продати сусідці свій будинок.

— Хочу, щоб інші громадяни сто разів подумали, перш ніж зв’язуватися із подібними людьми, не були такими довірливими, як моя сестра. Їй це коштувало зіпсованих нервів та 38 тисяч гривень, — пояснила відвідувачка редакції та повідала ось яку історію.

— На старість спіткала сестру така біда. Хоча й живе вона не десь, а за кілька десятків кілометрів від Видричів — у Ратне, але має в нашому селі свою хату. Два з половиною роки тому Віра з чоловіком впустили жити в той будинок молоду циганку Зінаїду з сім’єю, яка не мала свого даху над головою, тулилася в оселі з хворою на туберкульоз родичкою. А у неї ж — маленькі дітки! Віра пожаліла їх, поставилася як до людей. Правда, Зінаїда не мала всієї суми, щоб заплатити відразу за будинок. Проте Віра повірила Зінаїді на слово, що та віддасть гроші згодом, не стала оформляти з нею договір купівлі-продажу в нотаріуса, а, виходячи з принципу “усі ми люди”, взяла лише з неї певну суму завдатку та дала ключі від будинку.

Спочатку все складалось наче непогано, всі були задоволені. Віра Мальчук раділа, що продала хату. Точніше, думала, що продала. А молода сім’я тішилась, що має свою оселю. І жили вони наче непогано. Поміж себе домовилися, що Зінаїда виплачуватиме Вірі Мальчук за хату щомісяця по 2 тис. гривень. Спочатку, доки був живий Іван Мальчук — чоловік Віри Касянівни, так і було. Зінаїда встигла виплатити 22 тис. гривень.

— Але сталося непередбачуване і непоправне — Іван Мальчук помер. І тільки чоловіка сестри на цьому світі не стало, як Зінаїда собі щось надумала й почала правити своє. Вона відмовилася далі виплачувати за будинок гроші, — говорить Ганна Данилюк і обурено запитує: — Як так?! Вона ж з дітками та своїм співмешканцем два з половиною роки жили у сестриній хаті. А як стало Зінаїді це житло непотрібне, то почала відмахувалася від Віри, як від набридливої мухи. Говорила спочатку: “Покажеш документи на хату — будуть гроші!” Навіть коли Віра й представила їм всі необхідні папери на будинок, знову почула відмовку. Мовляв, ці документи не мають юридичної сили, бо підроблені, неси справжні. А тим часом селом поповзли чутки, що для сім’ї Зінаїди держава має купити житло.

Більшу ясність у ситуацію внесла голова Видричівської сільської ради Ольга Царик. За її словами, куплений будинок за кошти держави дітям-сиротам з села Видричі ніякого відношення до сім’ї Зінаїди не має.

Щодо причин конфлікту, то сільський голова вважає, що вони криються в дещо іншому.

— Люди говорять, що Віра Мальчук затребувала із Зінаїди аж надто велику суму за будинок. Правда це чи вимисел — не знаю! Так в селі люди говорять. Однак те, що на території нашої сільради хати, які в значно кращому стані, продають за меншу ціну — щира правда, — розповіла Ольга Царик.

… Дійшла справа й до суду. Зінаїда подала на Віру Мальчук позов, щоб повернути свої гроші, які та раніше взяла у Зінаїди під розписку.

— У нас грамотні люди є, у юриспруденції добре розбираються, — повела далі розповідь Ганна Данилюк. — Найняла Зінаїда адвоката. А він зробив свою справу. Тепер моя сестра за свою хату ще й залишилась боржником. Ратнівський районний суд постановив стягнути з Віри за завдані Зінаїді збитки аж 38 тис. грн. І до юристів ходила, і монахові розповідала про свою біду, а управи ніде не може знайти, мусить на старості в людей гроші позичати, щоб борг віддати.

Ось і така, шановні читачі, може трапитись оказія. цілком очевидно, що судове рішення на користь Зінаїди обґрунтоване і законне. Помилка Віри Мальчук – у надмірній довірливості. Бо гроші Віра Касянівна брала від Зінаїди, як за продану хату, тільки на підтвердження відповідної операції немає жодних документів. У цьому і вся біда.

Олесь Федорович.

Please enter banners and links.

СИТУАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *