«Воїн повинен тренувати не лише м’язи, але й мозок», — вважає військовослужбовець із Хотешова Сергій Придатко.
Чоловік вже давно знаний на теренах нашого району як талановитий шахіст-шашкіст, переможець багатьох турнірів різного рівня. Поповнив ряди військових ще до повномасштабного вторгнення рашистів, як тільки з’явилось формування тероборони на Камінь-Каширщині. Відтоді доводилось стояти на захисті рідної землі у прикордонній зоні Полісся, згодом – на східному фронті країни. Але навіть на службі він не розлучається зі своєю шахівницею.
Поміркований, розсудливий, стриманий, терпеливий… У ньому чудово дифузують усі якості, притаманні вмілому гросмейстеру. Любов до інтелектуального спорту з’явилась у нього змалку, згодом переросла у стиль життя. Сімейні вечори не обходились без шашок чи шахів. Так поступово передав хист до цього хобі й своїм синам. Двоє з яких були, між іншим, неодноразовими учасниками та призерами змагань разом із батьком. Бувало, Придаткам доводилось навіть зустрічатись у двобоях один із одним. Чи піддавався хтось комусь коли-небудь – не зізнаються.
Сергій Придатко навчався у Камінь-Каширському професійному училищі на монтажника технологічних трубопроводів, електрозварювальника. Тож свого часу працював електромонтером в Укртелекомі, потім касиром у сільраді, виконував роботи на будівництвах. Проте ніколи не зраджував своєму інтелектуальному захопленню. Якщо десь відбувався турнір із шахів – він обов’язково мав там бути!
«Сергій був постійним учасником усіх турнірів до повномасштабної війни, неодноразовим призером внутрішніх та обласних змагань. Захищав честь нашої збірної у дисципліні «Шахи» на облфестивалі. Ініціював та сприяв проведенню спортивних заходів у рідному Хотешові. Навіть перебуваючи на службі, знайшов можливість прибути у короткотривалу відпустку й долучився до благодійного шахового турніру на підтримку ЗСУ. Був тоді єдиним учасником-військовослужбовцем. Без нього вже навіть важко уявити якісь змагання. Він, наче родзинка компанії інтелектуалів Камінь-Каширщини. А їхній сімейний тандем – батько та двоє синів – відомий вже й за межами нашого краю», – розповідає організатор спортзаходів та директор Камінь-Каширського МЦ ФЗН «Спорт для всіх» Сергій Панасюк.
Із січня 2022-го шахіст пішов працювати у військову частину тероборони. Від початку рашистської навали здійснював захист північних кордонів держави. Згодом вирушив на Лиманський напрямок. Наразі продовжує нести службу на східному фронті. Є старшим сержантом із матеріального забезпечення роти вогневої підтримки 51-го окремого батальйону ТРО. Тож для воїнів нашої «сотки» він асоціюється, насамперед, із теплими речами і свіжими запасами смачної їжі. А ще, кажуть хлопці, добродушний дядько, завжди підтримає добрим словом. Всюди із собою возить шахівницю, навіть у зону бойових дій. А як нема, то пропрацьовує гросмейстерські комбінації у телефоні. Бо, вважає, треба постійно тренувати не лише м’язи, але й мозок. Хороший воїн – мудрий воїн, стратег! Тому має вже учнів-послідовників і серед побратимів. А вдома за грою в шахи його завжди чекають споріднені серця – дружина, троє синів, невістки та вже троє онуків.
Днями, 15 жовтня, Сергій Іванович відзначив своє 50-річчя. Зустрічав його у колі сім’ї та близьких товаришів, приїхав у коротку відпустку додому. Зустрівши випадково його у райцентрі, в авто помічаємо професійного гросмейстерського стола. «Це дружина Наталія подарувала на ювілей», – хвалиться всім чоловік і щиро тішиться такою милою душі обновкою. Буде стимул виходити нарешті на всеукраїнський рівень.
Від імені працівників редакції, родини, побратимів та спортивної спільноти також вітаємо військовослужбовця-шахіста із пройденим шляхом, довжиною в пів століття. Нехай наступні 50 років у його життєвій книзі будуть ще кращими й продуктивнішими, як перші. А головне – без війни, у вільній квітучій Україні. Непохитного здоров’я, Божої опіки, бадьорого духу, енергії, блискавичної думки, яскравих перемог на усіх фронтах та вдалих партій від долі!
Іванна ГАЙДУЧИК.
