Звернути увагу на сферу житлової політики на Камінь-Каширщині, зокрема на наявність соціального житла, багато хто рекомендував місцевим органам самоврядування вже не раз. Адже ця тема завжди під особливою увагою. І зокрема тому, що житлові питання потребують великих коштів. Як бачимо, держава також не змогла здійснити амбітну мету — максимально вирішити проблему із забезпеченням соціальним житлом. І це особливо дається взнаки в умовах війни. Хоча для цього робилися певні кроки. Наприклад, виділялися кошти на купівлю житла для сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.
Востаннє, зокрема для цієї категорії жителів Камінь-Каширської громади, було спрямовано більше 2,5 мільйона гривень наприкінці 2021 року.
— Кошти спрямовані на спеціальні особисті рахунки дітей. На кожен з них надійшло по 432 тисячі 977 гривень. Їх отримали двоє підлітків з Каменя-Каширського, двоє — з Черченського старостинського округу, а також з Раків Ліса та Бузак. На сьогодні гроші змогли освоїти лише одна дитина з Каменя-Каширського та одна з Бузак, — розповідає очільниця служби у справах дітей Камінь-Каширської міської ради Наталія Решетовська.
А не змогли використати субвенцію з різних причин. Найпоширеніша — відсутність належного житлового фонду, серед якого діти могли б обрати для себе відповідне житло. Десь, так би мовити, умови непідходящі, десь з документами невирішені питання, а десь ціна значно більша, ніж державна компенсація. І в останньому випадку час зіграв не на руку дітей. Через відтермінування придбання житла для них тепер, скоріш за все, доведеться докладати більше, ніж потрібно було ще рік тому.
Бо ж вартість житла у нас корелюється із врахуванням курсу долара. Він же порівняно з 2021 роком суттєво зріс. Тому, коли тоді 433 тисячі гривень були еквівалентні близько 15 тисячам доларів, то тепер — лише близько 11 тисяч зелених. Яку оселю можна купити за цю суму, знають ті, хто цікавився цінами нерухомості в нас.
Крім того зауважимо, що 6 дітей з числа сиріт, позбавлених батьківського піклування, що отримали грошові компенсації на придбання житла, — це далеко не всі, які претендують на них серед жителів громади. Відповідно до законодавства право на них мають не лише особи, які досягли 23-річного віку. А й старші.
Так, кошти на житло на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, могли надаватися починаючи з 2021 року залежно від віку особи, за наявності для цього підстав. Зокрема, для осіб від 23 до 35 років — 70 відсотків граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 відсотків щороку, до 50 відсотків — у 2023 році та наступних роках; для осіб старше 35 років — 30 відсотків граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, з 2022 року та у наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла може здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.
Проте через війну питання забезпечення житлом набуло нового значення. Кількість людей, які потребують його, значно зросла. Тож питання створення фонду соціального житла чи житла тимчасового призначення продовжуватиме стояти перед органами місцевого самоврядування. І тут варто розуміти, що ідея соціального житла повинна бути прокомунікована, аби можна було знайти ефективні рішення.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
