Власникам сільськогосподарських земель тепер доведеться платити мінімальне податкове зобов’язання просто за те, що вони їх мають
Поки ринок землі частково продовжує знаходиться в тіні, законодавче поле розвивається, поповнюється новими правилами про користування земельними ресурсами. Так, попри воєнний стан країна розпочала 2023 рік із деякими новими вимогами податкового законодавства. І оскільки про них відомо далеко не всім землевласникам, сьогодні спілкуємося із керівницею Камінь-Каширської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Волинській області Наталією Божко про основні зміни. Адже, як виявляється, вони, ці зміни, можуть зачепити значну частину жителів району.
— Наталю Михайлівно, то які нові податкові вимоги до землевласників з’явилися цьогоріч?
— Набрали чинності зміни до Податкового кодексу України. Серед головного — введення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Думаю, варто пояснити, що це є фактично мінімальна сума податків, яку повинен сплачувати кожен власник/користувач земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, а також ті, хто отримує доходи за виробництво, реалізацію сільгосппродукції.
— Раніше власники земельних ділянок сплачували земельний податок. Чи залишається ця норма і тепер?
— Так. Тільки це не буде, так би мовити, подвоєння плати за ту ж землю. Ось цей податок, якщо він був сплачений, у результаті відмінусовуватиметься від суми мінімального податкового зобов’язання. І відрізнятиметься мінімальне податкове зобов’язання від податку на землю тим, що у запровадженій нормі не діятимуть пільги.
— Але чи можна назвати, хто ж конкретно має сплачувати це мінімальне податкове зобов’язання?
— У Податковому кодексі визначено, що платникам МПЗ є усі власники земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, наприклад, паїв, а також користувачі, орендарі таких ділянок, котрі не передані в суборенду, та ті, що користуються сільгоспугіддями на інших умовах, і ці ділянки не передані в суборенду. Та поряд з цим може виникати запитання, хто конкретно повинен платити МПЗ: орендар чи все ж власник землі? Щоб це визначити, необхідно з’ясувати, чи перебуває земельна ділянка в офіційній оренді та чи зареєстровано право на користування в Реєстрі речових прав. Якщо це зроблено, то платіжка щодо МПЗ прийде орендарю. Якщо така ділянка не перебуває в офіційній оренді і не зареєстроване право на користування в Реєстрі речових прав, то МПЗ сплачує власник землі.
— Тобто, якщо чиєюсь землею хтось користується неофіційно (без належного оформлення), то податок доведеться сплачувати її власнику?
— Так. І розмір цих платежів залежить від кількох нюансів. Наприклад, від нормативно-грошової оцінки, площі земельної ділянки та ін. У Податковому кодексі зазначена формула, за якою відбувається обчислення мінімального податкового зобов’язання: МПЗ = НГО x S x К x М / 12. Де НГО — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, S — площа земельної ділянки в гектарах, К — коефіцієнт, що становить 0,05 (за 2022 та 2023 роки коефіцієнт «К» застосовується із значенням 0,04). А М — кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах. Але загалом на розмір МПЗ, який треба буде сплатити, впливатиме ще й розмір витрат на оренду земельних ділянок.
— Це все землевласники повинні будуть вираховувати самостійно?
— Юридичні особи та ФОПи будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.
Звичайним людям не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме Податкове повідомлення-рішення (далі — ППР). Ті, хто їх отримав від податкової, має сплатити визначену суму протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ, має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення повідомлення. Якщо земельна ділянка здається в оренду, то звітувати, сплачувати за неї мінімальне податкове зобов’язання потрібно орендареві. Але зазначу, що розрахунок МПЗ вперше здійснюватиметься за наслідками 2022 року.
— Тож виходить, що, якщо селяни не хочуть мати діла з податками, їм вигідніше здавати свої клапті землі в оренду?
— Так. І тим більше, якщо вони ними не користуються. Крім того, у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ будуть застосовуватись штрафні санкції. Але не потрібно це нововведення вважати несправедливим. Адже мінімальне податкове зобов’язання часто може бути нульовим чи від’ємним. Наприклад, фермерам, які ведуть легальну діяльність і сплачують всі податки, за розрахунками може і не доведеться сплачувати МПЗ. А от фермерам-одноосібникам і селянам, які здають ділянки (паї) в неофіційну оренду, чи не здають, користуються ними самі, чи не користуються, МПЗ потрібно буде сплачувати. Особливо, якщо людина має земельну ділянку поза населеним пунктом.
— Але, можливо, є винятки і сплачувати МПЗ все ж будуть не всі?
— Згідно із Податковим кодексом від сплати мінімального податкового зобов’язання звільняються власники або користувачі: земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами; земель запасу; невитребуваних земельних часток (паїв); земельних ділянок зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів. Тобто для багатьох жителів Камінь-Каширьского району, особливо тих, які мають земельні частки (паї), все-таки плати не уникнути. А становитиме вона за середньо-статистичними підрахунками орієнтовно 1,5 тисячі гривень за 1 га в рік.
Спілкувалася
Тетяна ПРИХОДЬКО.
