Свій шлях до спортивної мрії двадцятип’ятирічний півзахисник із Черче Артем Дудік розпочав із дитячо-юнацької футбольної школи «Волинь» і крок за кроком дістався до основного складу однойменної команди. Згодом за роки кар’єри, змінивши численні клуби та країни, на старті 2022 року Артем поповнив лави харківського «Металіста-1925». У розпорядженні клубу нині готується до виступів у вищому дивізіоні країни на тренувальних зборах у Туреччині. Вже 4-го березня його команда зійдеться у двобої з донецьким «Шахтарем».
—У нас вибудовується колектив переважно із молодих гравців, а також відмінний тренерський склад з цікавим викладом техніко-тактичної підготовки. Все решта залежить безпосередньо від того настільки кожен із футболістів освоїть та згодом продемонструє отримані настанови і, безсумнівно, усіляко намагатиметься вести свою команду до перемоги, — у телефонній розмові поділився свіжими враженнями від підготовки у міжсезонні футболіст.
І хоч дідусь мріяв, аби його онук опановував скрипку та пов’язав своє життя із музикою, як і він сам, проте мама з татом були завзятими вболівальниками футболу, тому вибір щодо майбутньої професії старшого сина був очевидним. Засвідчуючи любов до гри мільйонів, батьки його навіть назвали на честь українського футболіста Артема Саутіна. Ще виступаючи у «Волині», найбільшою мотивацією для блискуче проведеної гри, згадує спортсмен, було не розчарувати головного тренера Віталія Кварцяного, а потім пережити «розбір польотів» удома, вислуховуючи думки експертів-батьків.
«Моя мама неабияка фахівчиня у футболі, тож у найближчому товаристві її жартома називають Йожефом Сабо (колишній тренер «Динамо»). Вона не пропускала жодного матчу в Луцьку, а після його завершення завжди давала влучні і обґрунтовані зауваження, коментувала моменти на полі, оцінюючи мою гру. А тепер свої поради і настанови спрямовує ще й в адресу молодшого брата, який нині розвиває футбольну кар’єру у Великій Британії», — розповідає Артем.
До 20-ти років наш земляк був постійним гравцем рідної команди «Волинь», втім бажання здобути новий досвід та перспективи змусили його здійснити черговий етап, що у підсумку виявився не менш успішним. Як зауважує півзахисник, думав, що до лав улюбленої «Волині» можна повернутися будь-коли, натомість потрібно однозначно спробувати розкрити свій потенціал з іншого ракурсу в новому колективі, тож з упевненістю прийняв виклик від більш титулованого клубу. А відтак, продовжив кар’єру у донецькому «Шахтарі», де серед молодіжних складів команд став чемпіоном України.
Згодом перейшов на річну оренду в Білоруський «Слуцьк», а після вдало проведеного чемпіонату, агенти запропонували підсилити клуб у Маріуполі. Але який футболіст не мріє показати себе у європейському дивізіоні. Тож, щойно з’явилася така пропозиція, скористався нею. Польська «Сандеція» викупила контракт Артема Дудіка у «Шахтарі», тож виступав за кольори цієї команди до кінця контракту. «Втім, якби не старався футболіст демонструвати пристойну гру в іноземному легіоні, він все одно буде чужинцем», — такі висновки робить півзахисник, відчувши усі нюанси та ментальні відмінності під час перебування за кордоном.
«Війна з росією внесла корективи у футбол в цілому, проте я завжди прагнув залишитися в Україні, тож радо відгукнувся на запрошення від функціонерів з «Металіста-1925», тим більше, що на той час тренером команди був Олег Кривенцов, з яким свого часу працював у «Шахтарі». Відтак нині усі зусилля спрямовую на здобуття авторитету у розпорядженні харків’ян, щоб поборотися за місце в основному складі та не підвести покладені на мене сподівання головного тренерського дуету — Олега Голодюка та Едмара Галовського. Тепер головне вдало розпочати новий ігровий сезон», — поділився планами футболіст.
Леся МІНІБАЄВА.
