Десятий місяць поспіль від початку російської збройної агресії кипить робота у волонтерському осередку, розміщеному на території ресторану «Вечірній Київ», що у селі Раків Ліс.
Сьогодні тут готують продукцію для чергової відправки гуманітарного вантажу у Куп’янськ на Харківщину. Усі смаколики дістануться військовослужбовцям. Спекли міні-піци, пиріжки з капустою, підготували 50 банок борщу, ящики голубців, солодке печиво, хлібці, зібрали крупи, овочі тощо. Сьогодні тут трудиться п’ятнадцять господинь, а у перші дні вторгнення бувало навіть до сотні бажаючих. Кожна з них відповідає за свій шмат роботи. Хтось розпалює печі, а хтось добре знається на вимішуванні тіста. Марія та Софія Савальські упаковують уже готові продукти. Спільними зусиллями волонтерки чистять картоплю для начинки до пиріжків. Упродовж зимових місяців, зізнаються жінки, обрізували по вісім мішків бульби для денних потреб, а бувало, що й по дванадцять. Спільними зусиллями згаданих кулінарок, працівників місцевого дитячого садка, школи та жителів села, за весь період вдалося відправити на фронт сотні тонн продуктів.
— На початках, коли наша благодійна кухня тільки організовувалась, — розповідає головна господиня волонтерського осередку Лідія Савчук, — ми старалися відправити їжу для наших місцевих воїнів. А коли налагодили безперебійне виробництво, то готували усім солдатам, де чекали нашої підтримки. Ось і тепер продовжуємо працювати на благо наших хлопців. Раківлісці не чекають, доки спорожніє склад з овочами, натомість тоннами завозять картоплю, цибулю, моркву, буряки та завжди пропонують допомогу.
Нерідко бувало, що втомлювались, бо працювали весь час без вихідних, втім одна одну підбиваємо до праці, адже знаємо, що солдатам набагато складніше, тож збиралися з силами й продовжували розпочату справу. Зате зараз ми згуртовані як ніколи і безмежно вдячні за це насамперед нашій старості Раково-Ліського округу Інні Півень. Ця жінка об’єднала всіх у нашому селі та у навколишніх. Доставляли до нас продукти із Черче, Підбороччя, Щитиня, Малої Глуші, Гути Боровенської, Гути Камінської, Бузак. Гуртом працюємо заради перемоги, — нагадує Лідія Іванівна.
Чи не найпопулярнішою стравою місцевих кулінарок є улюблений українцями борщ. Зокрема, борщ Тетяни Підгурської високо оцінили військові. За таке пошанування їхньої колеги жінки із помітною гордістю посміхаються між собою, радіючи за визнання. Адже вправній господині шлють привіти, дякуючи за смачний наїдок, із різних точок бойових дій. Пані Тетяна розповідає історію на продовження теми.
— Якось нам зателефонувала жінка із Каменя-Каширського. Мовляв, її чоловік боронить Україну, і коли спілкувалася з ним по телефону, він їв борщ. Каже, ти не повіриш, який смачний борщ я куштую від раківліських господинь. Велів дружині знайти ту саму майстриню, яка приготувала цей наїдок, і висловити щиру вдячність за смакоту. І справді це дуже допоміжна людському організмові страва. Зручно відкрити уже готову баночку, зі смаком насолодитися домашньою їжею. Спочатку борщі готували в автоклавах, але мали вони непривабливий колір, тож ми спробували розливати у банки, а потім стерилізуємо, — поділилася рецептом Тетяна Підгурська.
Окрім знаменитих перших страв господині продовжують заготовляти на фронт консервовані тушонки, каші, голубці. Останні розкладають у літрові банки, а зверху наклеюють мотиваційні наліпки.
За словами Лідії Іванівни, дуже затребуваною серед воїнів є випічка, тож у двох печах зараз не вміщують велику кількість деко. Через відсутність світла не працює тістоміс, якого, до речі, придбали односельці власним коштом, а відтак повні діжки тіста вимішують вручну. Жінки не нарікають на незручності, навпаки, ніби бджілки трудяться над кожною стравою. Вміють господині і пожартувати. У гуманітарному хабі з речами для нужденних, розташованому поруч із приміщенням, де готують кухарки, підібрали чорний чоловічий костюм. Кажуть, що приберегли його для ритуалу вмерлого путіна.
Леся МІНІБАЄВА,
село Раків Ліс.
