Житель Личин Сергій Шепшелей вирощує новорічні деревця, займається саджанцями лохини та культивує хризантеми.
Сергій наважився розпочати ялинкову справу, коли набув відповідного досвіду у вирощуванні хвойних деревець на сезонних роботах у Чехії. Там зрозумів, що на цьому можна заробляти і, коли законодавство України почало дозволяти саджати на пайових землях сосни та ялинки, вирішив не гаяти часу.
— Вирощую цілі гектари сосон, щоб реалізувати їх як новорічні деревця, — розповідає Сергій Шепшелей.
Каже, тепер їх прирівняли до багаторічних культур, тож проблем з цим немає. Щоправда такий бізнес не приносить миттєвого прибутку і потребує вкладання праці протягом не одного року, а отже неабиякого терпіння.
— Так, і за соснами потрібен догляд. Слідкую, щоб не завелися шкідники. Обкошую, щоб висаджених сіянців не заглушила трава. Обрізаю, обстригаю — формую крону, аби деревце росло рівним та пишним. Сьогодні уже є що показати. І, повірте, вирощені таким чином сосни суттєво відрізняються від тих, що реалізують на новорічних базарах лісівники, — зауважує господар.
Чоловік мав нагоду порівняти, коли привіз із Чехії перед різдвяними святами голубі ялинки та ялицю для продажу тут. Тоді ж він зрозумів, що в Україні насправді є попит на новорічні деревця, але недорогі. Більшість обирає звичайні сосни. Тому і надав перевагу у вирощуванні саме їм. Тим більше, що ростуть ці хвойні вдвічі швидше від голубих ялинок. За 5-6 років їх можна пропонувати покупцям.
А поки посаджені 4 роки тому сосни Сергія ще підростають, він почав обмірковувати, як із започаткованої справи розвинути бізнес. Не виключає можливості вирощування хвойних у контейнерах (горщиках). Також хотів би збільшити площі. І це питання ще торік намагався вирішити, проте війна завадила довести все документально до кінця.
Так само через збройну агресію росії навесні Шепшелеї довго вагалися, чи варто розвивати іншу, розпочату минулого року, справу — вирощування саджанців лохини.
— Маю хорошого друга, який лохиною займається досить давно, але суто лабораторією: методом In vitro вирощує росточки. До цього він досить довго йшов і тепер своїми знаннями поділився зі мною, навчив. На перший погляд може здатися, що все дуже просто, але насправді навпаки. Бо ж ходити біля тих саджанців доводиться як біля маленьких дітей, яких ні на день не покинеш. Треба слідкувати за поливом, працювати з підкислювачами, міндобривами, бо грунт повинен мати відповідні властивості. Вивчаємо, як рослини реагують на них, — розповідає пан Сергій.
Він спільно з дружиною Альоною посадив уже кілька десятків тисяч саджанців, які через рік, два, три будуть пропонувати покупцям. У цій справі залюбки допомагали донечки Вероніка і Богданка, а також деколи родичі, сусіди. Навесні напихали у мішечки подрібнений спеціальним апаратом лісовий опад (шипха, гілочки, все, що валяється під ногами), саджали у цей компост росточки і тепер вже восени спостерігають, як вони прижилися та розвиваються.
— Наразі маємо 20 різних сортів лохини. Відрізняються вони розміром та смаком ягід, а також періодом достигання. Вирішили зробити широкий асортимент, щоб у майбутньому було що пропонувати людям, — зазначає пані Альона.
А помістилися усі їхні численні саджанці на невеличкій площі поблизу дому. Стоять вони просто неба постійно, адаптуються до кліматичних умов. Всіх одночасно їх продати буде не реально, та це не проблема. Бути ж саджанцем лохина може, за словами Сергія, протягом кількох років, навіть якщо у 10-річному віці посадити, вона без проблем приживеться.
— Взагалі, це кущі, які можна пересаджувати у будь-якому віці. І плодоносять вони десятки років, — розповідають господарі.
Наразі вони запланували посадити собі кілька сотень кущів на ягоди. Кажуть, ціниться лохина найбільше. Навіть цього року, хоч і був обвал цін на ягоди через проблеми із налаштуванням логістики, як вважає Сергій, за неї давали 80 гривень. Наприклад, за малину в рази менше. Такої ж думки і його помічники-сусіди. Вони теж вирішили спробувати займатися ягідництвом.
— У Личинах, в радіусі з пів кілометра від нас, люди посадили вже близько трьох тисяч кущів. Усіх, хто того потребує, консультую, як доглядати, — зазначає Сергій.
А тим часом біля будинку Шепшелеїв квітне чимало барвистих хризантем. Це іще одна розпочата ними справа. Чи вдасться її налагодити — ще не беруться прогнозувати.
— Цього року тільки почали вирощувати. Робимо це у горщиках, для зручності в реалізації. Такий спосіб багатьом подобається, бо чи то для висаджування біля дому, чи комусь на подарунок можуть купити і не хвилюватися, чи переживуть квіти зміну дислокації, — пояснює Альона.
Жінка каже, що як саджанці лохини, так і хризантем, можуть на замовлення відправляти поштою. Шляхом проб і помилок навчилися пакувати так, що рослини доходять до адресатів без найменших пошкоджень. І секрет, як це вони роблять, поки не розкривають нікому. Мовляв, цим завойовують прихильність клієнтів, від яких і залежатиме подальший успіх їхнього бізнесу.
Тетяна ПРИХОДЬКО,
село Личини.
