Незалежна громадсько-політична газета

Фольклорна спадщина ідентифікує українців як націю!

У час духовного відродження все частіше заглядаємо у книгу власної історії, звертаємося до минулого. Рідна мова, пісні, обряди, звичаї – дорогоцінний скарб українців. А ще – дитячий фольклор, який так само є важливою складовою національної ідентичності, духовним, культурним надбанням, червоною ниткою, котра єднає покоління. Зразки цього народного спадку (колискові, лічилки, дражнилки, мирилки, забавлянки, промовки, народні ігри та розваги) не припиняють цікавити сучасників. Різноманіття їх нещодавно представили колективи ліцеїв і гімназій Камінь-Каширської громади в рамках організованого закладом позашкільної освіти “Будинок дитячої та юнацької творчості” фестивалю. Загалом його учасниками стали 120 дітей.

1Учасники підготували не лише автентичний, а й оброблений стилізований фольклор, намагаючись якнайкраще передати той живий дух, ту мелодику, нерідко дотепність, якими наповнив його талановитий український народ.

Учні Воєгощанського ліцею, гімназій сіл Мостище, Підборочча вразили виконанням колискових пісень, забавлянками. Цікаво відтворили обряд приготування і кусання калити (ігрового моменту андріївських вечорниць) діти, які навчаються в Раково-Ліському, Видертському ліцеях, Мельнико-ВоєгощеМостищенській та Щитинській гімназіях. Побачили ми і приклади традиції заклику весни, які зародилися на теренах України ще тисячі років тому і сягають корінням дохристиянського періоду, що повторили учасники з ліцеїв села Гута-Боровенська, міста Каменя-Каширського. Натомість учні ЗЗСО “Полицівський ліцей”, “Підрічанська гімназія” показали особливості виття хоронджої – квітки із паперу, котру вставляли в коровай, як раніше відбувався викуп молодої. Оригінальними виглядали і вечорниці, що представили школярі Великоглушанського ліцею. Щоб передати дійство якомога ближче до оригіналу, вони вбралися в автентичні національні костюми, використовували діалектні особливості мови даного регіону.

Підбороччя

Підсумки фестивалю показали загальну зацікавленість, спільність мети педагогів, дітей і батьків, прагнення старшого покоління передати свої знання, вміння дітям, готовність школярів зберігати і відтворювати життєву народну мудрість.

Людмила СОЛОВЕЙ,

директор ЗПО “Будинок дитячої та юнацької творчості”.

 

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *