Де жителі окремих сіл Сошичненської ОТГ отримуватимуть долікарську та невідкладну медичну допомогу, і досі незрозуміло.
Ще у березні чотири фельдшерсько-акушерські пункти, що у селах Радошинка, Карпилівка, Качин, Личини, були виведені зі структури Камінь-Каширського ЦПМСД через невідповідність вимогам інклюзивної доступності. Рішення про це прийняла Камінь-Каширська міська рада, як засновник цього комунального неприбуткового підприємства. Тоді ж були виведені зі структури камінь-каширської первинки і ФАПи Камінь-Каширської громади. Але міська рада, не зволікаючи, прийняла рішення про створення на їх базі медичних пунктів тимчасового базування. Аналогічне рішення могла б прийняти і Сошичненська громада стосовно ФАПів у вищезгаданих селах. Проте тут дане питання ще вивчають та консультуються, як вчинити.
Як розповів заступник голови Сошичненської сільської ради Олександр Войтюк, проблема в тому, що громада хотіла б створити свою первинку і тоді вирішувати питання про доцільність функціонування ФАПів чи медичних пунктів в тому чи іншому населеному пункті. Але зробити цього поки що не може, бо не має достатньої кількості лікарів.
— Якби у нас було ще 3-4 лікарі, ми могли б створити свій ЦПМСД і мали б кошти на його утримання. Адже відповідно до реформи — «гроші ходять за пацієнтом». А так чимала кількість наших селян уклала декларації із лікарями Камінь-Каширської первинки. Тому виходить, що лікарі — в Камені, гроші зосереджені там же, там приймають рішення про виведення зі структури наших медичних установ, а пацієнти залишаються в наших селах з проблемою, як дістатися до лікаря, — зазначає Олександр Миколайович.
Зауважимо, що наразі на території Сошичненської сільської ради залишилося три амбулаторії — у Сошичному, Нуйно та Карасині. У них працює чотири лікарі. Залишили діючим і фельдшерсько-акушерський пункт у Стобихівці. Працівників виведених зі структури ФАПів працевлаштували, за словами керівника камінь-каширської первинки Ігоря Солов’я, в амбулаторіях. Але у цих ФАПах медичні послуги ще надаються: чекають, що громада зважиться прийняти рішення про створення медичних пунктів тимчасового базування та візьме на себе їх утримання.
— Звичайно, без ФАПів селяни відчуватимуть незручності. Бо ж так дід посадив бабу на воза та й слабий привіз слабого на медпункт до сільської медички, яка, до речі, часто знає не гірше сімейного лікаря, як людині допомогти. Тепер виходить, до найближчого медичного закладу в громаді десять чи більше кілометрів треба їхати. Бо ж лікар то навряд чи поїде до хворого. А люди хворіють, є такі, що й тяжко. От і подумайте, як хворому із задишкою дійти до маршрутки, доїхати в Камінь, там дістатися до лікарні, піднятися на який там поверх, дочекатися прийому лікаря. А ще часто через поширення коронавірусу люди бояться лягати в стаціонар. Тож в селі медик ну дуже необхідний, — аналізує Олександр Войтюк.
Мовляв, мало того, що все прив’язали до лікарів, яких у нас бракує, то ще й сільські медзаклади хочуть закрити.
— У Києві придумали, що нам потрібна інклюзія. Спочатку поставили умову, щоб зробили пандуса. Ми, наприклад, його зробили в качинському ФАПові. Вклали 30 тисяч гривень (підсобили спонсори). Тепер сказали, що пандуса недостатньо і ФАП вивели зі структури, бо не відповідає вимогам інклюзії. Хоча він у нас порівняно сучасний, з туалетом. І таких людей, яким без цих інклюзивних вимог не обійтися, на території населеного пункту немає. Але якби вже раптом щось, то ту людину і на руках занесли б. Чому ж не залишити тут медзаклад? – розповідає заступник голови Сошичненської громади, зауважуючи, що для того, аби зробити сільські ФАПи інклюзивно доступними, потрібні шалені гроші. Де взяти сільраді ці мільйони?
Тому наразі в громаді обмірковують створення своєї первинки. А це буде можливим, коли знайдуться лікарі, які забажають тут працювати. А що тим часом буде з ФАПами — ще невідомо.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
