47-річний Анатолій Гаврисюк з незвичайним захворюванням перестав виходити з дому із-за цікавих поглядів.
Народився здорованем
У невеликому волинському селі Старий Загорів живе унікальна людина. У Анатолія Гаврисюка тіло висохло, як квітка з гербарію. Важка хвороба, невідома українським лікарям, ще в ранньому дитинстві запустила в організмі цього чоловіка незворотний процес. Його тіло поступово сохло, м’язи атрофувалися, руки і ноги скарлючилися, риси обличчя змінилися. Зараз вага 47-річного Анатолія Гаврисюка становить всього 42 кілограми.
А народився Анатолій здоровим. Батьки ним натішитися не могли, ще б пак – єдина дитина, ще й син! Але поступово малюк почав висихати на очах. Що стало причиною такої хвороби – невідомо. Місцеві жителі кажуть, що мати Анатолія, будучи вагітною ним, дозволяла собі випити, часто хворіла різними інфекційними недугами. Також згадують, як одного разу взимку, коли малюкові ще й року не було, батьки вирушили з ним у справах до райцентру. Автобуси тоді ходили абияк, тому йшли пішки, а це близько 10 кілометрів і мороз -20 ° С. Сина чомусь не закутали як слід, і він сильно промерз. І хоч пізніше батьки відігріли його і напоїли теплим молоком, дитина серйозно захворіла.
– Нині покійна мати Анатолія намагалася врятувати дитину, їздила з ним по лікарнях, але медики лише руками розводили, адже ніколи не стикалися з такою хворобою, – розповіли “КП” в Україні “в Старозагорівській сільраді. – Говорили, що це генетичні зміни, аутоімунне захворювання, коли імунітет вбиває власні тканини організму. і що проживе він максимум 5-7 років. Батько не витримав, кинув сім’ю. А мати до смерті намагалася вилікувати Толика, але марно. він в школу не ходив, але розумна людина, хороший співрозмовник і дуже добрий.
Любить вести бесіди про політику
Після смерті матері Анатолія взяла під свою опіку тітка Христина, рідна сестра покійної. Хоч жінка і глухоніма, але не дозволила забрати племінника в дитбудинок. Ще до недавніх пір вони разом вели невелике господарство, працювали на городі. І успішно справлялися – старенька садила огірки-помідори, а племінник навкарячки допомагав обробляти грядки.
– Але зараз тітонька Христина вже в роках, їй 80, а Анатолій після перелому ноги з ускладненнями пересів в інвалідний візок, – розповіла “КП” в Україні “соціальний працівник Оксана Мельничук. – Після цього він пересувається тільки так. Довелося” зав’язувати “з господарством.
Майже щодня Оксана Федорівна навідується до свого підопічного. Прибирає в будинку, прасує, готує їжу. А ще довго розмовляє з Анатолієм. Той любить обговорити останні новини, які бачив по телевізору, поговорити про політику. Але журналістів не шанує.
– Раніше Толик був радий всім гостям, але якось раз чи то в газеті, чи то на телебаченні його обізвали “живою мумією”. Після цього він не хоче спілкуватися з кореспондентами, – розповіла Оксана Федорівна. – Він дуже добра людина. Коли приходжу до нього на прибирання, завжди розпитає про дітей-онуків, поцікавиться моїми справами, здоров’ям. Шалено шкода, що у нього така доля.
“Я не відлюдник!”
А ось сам Анатолій Гаврисюк на своє життя скаржитися не звик. Каже, що в усьому намагається шукати хороші моменти.
– Я на вулицю намагаюся не виходити, зате у мене телевізор є, – посміхається Анатолій Гаврисюк. – У мене раніше ще і планшет був, якого подарувала добра людина з Рівненщини. Ох і радів я! Навіть в село виїжджав, фотографував. Але одного разу не втримав планшет в укорчених руках – він впав і розбився. Якби хтось подарував новий, був би дуже вдячний.
– А чому ж ви на вулицю не виходьте?
– Не хочу, щоб на мене пальцем показували, – зітхає чоловік. – Я навіть відмовився їхати на додаткові обстеження до лікарні. Якось раз пробув в медустанові кілька днів, але попросився додому, тому що все заходили до мене, дивилися як на дивовижну тваринку. Але я не відлюдник, так і напишіть. Компанію люблю, обожнюю, коли до мене приходять в гості.
Ольга КУХАРУК
Джерело: Комсомольська правда в Україні
