Камінь-Каширська об’єднана територіальна громада – одна з найбільших в Україні. До її складу увійшло 26 сільських рад (55 населених пунктів). Її площа становить 1474 кілометри квадратних, а чисельність жителів – 55898 осіб, з яких міського населення лише 12477. Очолив громаду Віктор Іванович Пась. До виконання своїх повноважень він приступив 25 листопада минулого року. І ось днями минають символічні 100 днів перебування його на посаді. Відтак журналісти «Полісся» організували зустріч із Віктором Івановичем, який став першим міським головою об’єднаної громади. Ми поспілкувалися з ним про виклики, які постали після об’єднання, труднощі та проблеми, а також про перспективи розвитку. Окрім того поставити свої запитання голові змогли і наші читачі, жителі ОТГ. Розмова вийшла конструктивною та насиченою, хоча обговорити протягом двогодинного спілкування встигли далеко не все.
Непросто було запустити роботу всіх структурних підрозділів міськради
— Вікторе Івановичу, у перевиборчій агітації ви не раз казали, що знаєте на що ідете. Тепер, коли перемогли та пропрацювали кілька місяців на посаді, ви можете сказати, що дійсно очікували того, з чим зіткнулися?
— Посада міського голови цікава і водночас специфічна. Найбільше було цікавості в тому, що створюється нова об’єднана територіальна громада. Але найбільше було труднощів саме в її запуску. Тому що фактично всі повноваження, які були в районній раді, районній державній адміністрації, тепер передалися на місцевий рівень. Особливо я переживав за гуманітарну сферу. Зокрема, за те, як освіта, культура, медицина будуть фінансуватися з нового року. Адже законодавець не все продумав і деякі питання не опрацював до кінця. Вважаю, що потрібно було якийсь перехідний період все-таки відвести. Громадам, які створювалися раніше, було набагато легше вирішувати всі процедурні питання.
У попередній міській раді працювало десь до 20 осіб, а сьогодні наш штатний розпис — 115 чоловік. Конкурс на прийняття на посаду в органах місцевого самоврядування триває місяць. І тому велика проблема була саме в запуску всіх структурних підрозділів, щоб люди могли звернутися і щоб робота робилася. Бо ж все фактично стояло, поки ми не набрали штат.
— А чим керувалися при підборі кадрів? Адже ж не на всі посади потрібно було проводити конкурси.
— Так, частину прийняли на конкурсній основі. Частина працівників перейшла із райдержадміністрації. Благо, законодавчо нам дозволили використати потенціал людей, які вже мають досвід і знають цю роботу, тобто взяти працівників РДА. Тому при підборі кадрів ми керувалися у першу чергу професійними якостями. Наразі штат працівників укомплектований на 80 відсотків.
— Скільки буде обходитися бюджету оплата їх праці?
— Сьогодні ми ще платимо зарплати працівникам сільських рад. Звільнилися лише голови та секретарі, а працювали ж ще бухгалтери, діловоди. Ми їх повідомили про звільнення, тож протягом двох місяців ще повинні платити заробітну плату. Окрім того наразі вже виявили, що маємо розрахуватися за невикористані відпустки працівниками Черченської, Хотешівської, Осівцівської, Щетинівської, Великоглушанської сільських рад. Є сільради, де усі розрахунки були проведені в повній мірі. Але, на жаль, є і такі, від деяких ми успадкували певну “заборгованість”. Тож у лютому маємо спрямувати 700 тисяч гривень на виплати секретарям, головам, які не ходили у відпустки. Відповідні розрахунки будемо проводити поступово, щомісячно, наскільки дозволятиме фонд заробітної плати. А загалом місячний фонд оплати праці працівників міської ради становить 983 тисячі гривень.
Усі проєкти рішень узгоджуються до сесії
— До ради пройшло 5 політичних сил. У сесійній залі ще не помічалося якихось неузгодженостей між усіма ними. Завжди відбувається злагоджена робота. У чому секрет? Вам вдалося всіх об’єднати?
— Я зібрав представників політичних сил, котрі пройшли у міську раду, і сказав, що ми мусимо усе вирішити за “круглим столом”. Можемо сваритися, кричати, гримати по столі кулаками, що завгодно, але виходити у сесійний зал із чварами не треба. Я не хотів, щоб у нас було, як у попередньому скликанні, що довго ідуть сесії, не зрозуміло, які питання розглядають, за що голосують, не зрозуміло, хто, що хоче сказати. Цього не хотіли і всі депутати. Тому у нас немає політичної коаліції, у нас коаліція — всі депутати. Всі рішення обговорюються, всі питання узгоджують до сесії. Це сподобалося всім фракціям. Крім того, представник кожної партії зміг очолити якусь комісію.
— Вам, як голові, довелося в якихось питаннях іти на поступки?
— Так. Зокрема у питаннях вибору, призначення старост.
— Обираючи старост, ви враховували думку жителів сіл чи керувалися своїм баченням?
— В основному керувався своїм баченням, адже закон передбачає, що старост пропонує голова. Спочатку були нарікання на призначених осіб. Зараз такого невдоволення менше. Але це не дивно. Молоді, які прийшли, ще були необізнані у тій роботі, а на них поклали багато зобов’язань. Колись був голова і він мав апарат, який виконував роботу. А староста сьогодні повинен робити все сам. Це ж 60 видів соціальних допомог, на призначення яких він повинен прийняти документи. У нього якихось владних повноважень і нема, бо є міський голова, заступники, керівники структурних підрозділів, але на сьогодні саме він, по суті, налагоджує роботу з громадянами, він наближує послуги до людей, щоб вони могли отримати їх за місцем проживання.
— Оскільки в старост багато зобов’язань, чи доцільно, чи є можливість призначити їм діловодів у поміч?
— А ми так і робимо. У великих селах (старостинських округах) у нас будуть працювати і старости, і діловоди. Їхні обов’язки дещо перегукуються із тими, що мали б надавати в ЦНАПі, особливо в соціальних питаннях. Але центр у нас ще не працює на повну потужність. Коли ми проведемо реконструкцію приміщення, запустимо його повноцінну роботу, забезпечимо віддалені робочі місця, тоді старостам і діловодам буде легше.
Можливо, з часом доведеться вдатися до оптимізації бюджетних закладів
— Чи складно було сформувати бюджет громади на 2021 рік?
— Так. Головне було, щоб вистачало на всі сфери. Особливо культуру, освіту, медицину. Наприклад, нам обіцяли, що дадуть щось на утримання медицини, і не дали. Центральну районну лікарню передали у комунальну власність громади, і її утримання лягло повністю на наші плечі. А лише на енергоносії в рік для неї потрібно 5 мільйонів. Ми виділили поки що 3 мільйони, а потім буде видно. Як і в попередні роки не вистачає коштів на зарплату в освітній галузі. Сподіваємося, що нам вдасться цю нестачу якось перекрити. Можливо, доведеться з часом до оптимізації вдатися. Так само, як і в культурі. Поки що до таких непопулярних кроків не переходимо, але всі штатні розписи переглядатимемо. Наприклад, якщо закупити для шкіл системи відеоспостереження, у нас відпаде питання сторожів.
— У попередні роки з бюджету міської ради виділяли чималі суми на дороги, тротуари в місті. Як складатиметься ситуація тепер?
— У попередні роки міська рада не утримувала ні культури, ні освіти, ні медицини. І документів на призначення всіх видів соціальних допомог та компенсацій вона не приймала. Натомість міська рада мала ресурси і я не знаю, де вони їх дівали. Сьогодні ми вже провели тендер на капітальний ремонт вулиці 1 Травня (повністю зі з’їздами до закладів дошкільної освіти №2 і №3). Загальна кошторисна вартість робіт складає 2 мільйони 699 тисяч гривень. Один мільйон на ці роботи вже заклали зі своїх коштів. Ще мільйон нам обіцяють дати з обласного бюджету. Окрім того заклали 300 тисяч на тротуар у селі Підцир’я. На нього була виготовлена проєктно-кошторисна документація на суму 340 тисяч. У планах зробити документацію на тротуар по вулиці Шкільна. Заклали гроші на грейдерування, на поточний ремонт доріг в місті. Спрямуємо 560 тисяч гривень на грейдерування і ремонт доріг у селах громади.
— До речі, а чи були якісь пропозиції від сіл щодо того, що у них потрібно зробити?
— В кожному селі траба щось робити. Але цього ми не обговорювали, пропозицій від них не надходило. Я ще не всі населені пункти об’їхав, а тому знаю, де над чим слід працювати лише в освіті. Так, в Бузаках однозначно потрібно вирішувати питання дитсадка. У Камені-Каширському необхідна добудова ліцею №1. У Черче у великому приміщенні сільської ради можна облаштувати заклад дошкільної освіти. Наразі ми проговорюємо, як це все можна реалізувати за 5 років.
Камінь у черзі до «Соціальної громади»
— А загалом, які бачите напрямки розвитку громади? Чи є на це кошти?
— У нас тепер є людина, котра спеціалізуватиметься по написанню різних проєктів для залучення коштів у громаду та реалізації задумів. Окрім того ми вже спрямовуємо кошти на всі галузі, а це також свого роду розвиток. Он на ЦНАП даємо мільйон, на дорогу. Але от питання наповнення бюджету — проблемне. Ми звернулися до підприємців із закликом зареєструвати свою діяльність належним чином. Будемо створювати комісію, яка займеться питанням офіційного працевлаштування, бо це наповнення бюджету. Ще одним резервом наповнення місцевого бюджету є земля. Геокадастр передав нам землю за населеними пунктами — 4,5 тисячі гектарів. Зараз реєструємо її. А тоді зможемо виходити з пропозиціями оренди на аукціон.
— З 1 березня всі територіальні громади повинні під’єднатися до платформи «Соціальна громада». Вони мають забезпечити прийняття заяв з необхідними документами посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Чи готові у Камінь-Каширській громаді до цього?
— Так, щоб на 100 відсотків – ні. Ми заявку подали на приєднання до платформи «Соціальна громада», але для цього Міністерство соціальної політики нам має дати відповідне забезпечення. До нас черга ще не дійшла. А поки ми не маємо оргтехніки відповідної потужності, «Соціальна громада» у нас не запрацює повною мірою.
— На одній із сесій була озвучена іще одна соціальна проблема. Національна служба здоров’я України може не підписати договір із нашим ЦПМСД через відсутність інклюзивної доступності в медичних закладах.
— Оскільки ЦПМСД тепер наш, цією проблемою повинні перейматися і ми. Але вирішити її в короткі терміни неможливо. Тому я озвучив цю проблему перед народним депутатом України від нашого округу Іриною Констанкевич, щоб вона допомогла донести її до високопосадовців, аби ті переглянули свої вимоги. Бо ж питання забезпечення інклюзивності в закладах — це не лише обладнання пандусів, а й, наприклад, обов’язкові санітарні кімнати відповідних розмірів з доступом для візочників. Я не знаю, як у попередні роки ставилося це питання, можливо десь є і вина керівника установи в тому, що сьогодні виникла небезпека непідписання договору, але зробити доступність у всіх закладах за кілька місяців нереально. І, ймовірно, така проблема не лише у нас. Центр може залучати на це свої кошти. Ми також будемо шукати.
— Вікторе Івановичу, але питаня інклюзивної доступності можна спроектувати і загалом на місто, наприклад.
— У місті, де господар зробив пандуси, там вони і є. Свого часу у нас по школах стояло таке питання, і на відсотків 80 ми його закрили. Всі нові об’єкти, які тепер будуються, відповідно проєктують, раніше цього не робили. А загалом, якщо робити місто інклюзивно доступним, то слід починати з бордюрів.
— Під час передвиборчої кампанії деякі кандидати проанонсували, що в Піщаному амбулаторія вже готова до здачі в експлуатацію. Але за перевіреною інформацією, там стіни уже потріскалися, відкосів немає, проєктом не передбачене водопостачання. Що вам відомо про це?
— Цю амбулаторію, а також Пнівненську, робило управління капітального будівництва Волинської ОДА. Цьогоріч ми дали співфінансування 100 тисяч на Піщанську та 200 тисяч гривень на Пнівненську амбулаторії. У Піщанській я не був, але у Пнівненській бачив, що є чимало зауважень до виконаних робіт. Помітне протікання даху. Крім того там не передбачено, хто має підключати електроенергію. Тобто є прогалини. Сподіваємося, за ті кошти, що ми виділили, їх вдасться ліквідувати і заклади відкриють.
Філію автодору просять передати у комунальну власність
— Район не має свого автодору. Очевидно, це є певним недопрацюванням. Бо зауважень цього року щодо очищення, утримання доріг в усіх напрямках було чимало.
— На сесії міської ради ми прийняли звернення з проханням передати філію «Камінь-Каширського автодору» у комунальну власність. Спрямували його у «Волинський облавтодор». Якби нам його передали, а також дороги, тоді з нас можна було б і питати. Але зауважу, що ситуація з очищенням шляхів від снігу на Ратнівщині була кращою, ніж у нас.
— Були зауваження щодо чищення і комунальних доріг Камінь-Каширської громади.
— Техніка нашого комунального підприємства намагалася працювати оперативно. Могла б справлятися краще, якби була потужнішою. Тому перш, ніж вимагати у комунальників якості роботи, треба забезпечити їх належним транспортом. А так, будьмо відверті, автопарк комунгоспу лише трохи оновився завдяки народному депутатові Ірині Констанкевич.
— Техніка, яку придбала Гуто-Боровенська ОТГ, буде передана Камінь-Каширській громаді чи залишиться в Гуті-Боровенській?
— Ми її передамо у Камінь-Каширське комунальне підприємство. І вона працюватиме на благо всієї громади. Потім, можливо, передамо у центр громадської безпеки (ЦГБ). Рано чи пізно ми плануємо забрати благоустрій з комунгоспу і залишити йому те, на чому він заробляє: водопостачання, водовідведення. А благоустрій передамо ЦГБ.
“Проблема не в комунальниках, а в жителях міста”
— До комунальників було чимало претензій і щодо вивозу сміття.
— Тут проблема не в комунальниках, а в самих жителях. На одну людину, яка дотримується правил благоустрою, у нас завжди знайдеться десять, які ними нехтують і не зважають, куди і коли виносять сміття. От як всі навчаться культури, тоді і місто зміниться. Тоді і роздільне сміттєзбирання матиме результат. А так свідомість наших людей дуже відстає. У нас десь 80 відсотків жителів не хочуть платити за вивіз побутових відходів. Зараз ми плануємо запустити рекламну кампанію, щоб люди хоча б зрозуміли, що за вивіз сміття потрібно платити. Буде майстер з благоустрою, який контролюватиме ці питання.
— Важливою також є проблема відсутності в громади піщаного кар’єру.
— Коли будують будинок і потрібен пісок, то його не шкода. Але коли на ньому спритники заробляють гроші, то вже інше питання. Ми маємо намір таки зробити комунального кар’єра.
— Місто Камінь-Каширський часто називають депресивним. Можливо тут потрібно щось змінювати в плані забезпечення культурного відпочинку? Зрештою, багатьох цікавить доля кінотеатру «Батьківщина»?
— Ми отримали дві пропозиції від підприємців: одна щодо облаштування його під нічний розважальний центр (клуб), інша – під торговий центр. Будемо виходити на аукціон. Хто дасть більше грошей, той і виграє. Але у нас буде обов’язкова умова, щоб там був кінотеатр.
— Вікторе Івановичу, очевидно ми не встигнемо за одну зустріч обговорити всіх питань, бо їх дуже багато. Є над чим працювати, визначені орієнтири. Скажіть, а добре, що Камінь-Каширська ОТГ так довго не створювалася?
— Однозначно — погано. Ми багато втратили. У багато чому відстали. І місто, яке деякі керівники начебто хотіли вберегти від безгрошів’я, в результаті занепало.
Запитання від читачів
— Чи буде розглядатися питання відновлення руху автобуса Камінь-Каширський — Нові Червища? (Сергій Гапонюк)
— Маршрутне сполучення між Каменем-Каширським та селом Невір практично відсутнє. Чи вирішується питання руху діючих рейсів? (Світлана Миколаївна)
— Питання щодо організації приміських маршрутів у компетенції районної державної адміністрації. За маршрути, що виходять за межі району, відповідає Волинська обласна державна адміністрація. Ми можемо лише надавати пропозиції. Тож зі старостами вже обговорювали дане питання. Готуємо лист нашій РДА щодо того, які хочемо бачити маршрути. Але сьогодні ще є питання по тих маршрутах, які вже діють. Деякі перевізники готові розривати договір, бо не бачать вигоди у здійсненні перевезень. Це стосується і Нових Червищ, і Великої Глуші, і Підбороччя. Справа в тому, що коли ввели карантин і зупинили перевезення, багато людей почали користуватися послугами нелегальних перевізників-приватників. А ось коли перевезення відновилося, то люди майже не стали більше користуватися маршрутним транспортом, бо звикли до приватників. А перевізники ж платять податки. Як їм працювати, якщо маршрут у збиток?
Хоча, до речі, питання по Великому Обзирі нам таки вдалося вирішити – тепер автобус має туди заїжджати двічі на тиждень: у понеділок і в четвер. А пів року у село взагалі не курсувала маршрутка.
— Ми – багатодітна родина. У нас є син інвалід з дитинства. Він постійно потребує протисудомних препаратів (за інші мовчу, бо рецепт беремо тільки на протисудомні). Чому ми не можемо ще з минулого року здати рецепти? Чому така несправедливість, чому комусь вдається їх за цілий рік здати, а ми, прості люди, не можемо повернути хоча б частину коштів? (Наталія).
— Міська рада приймала рецепти від населення протягом січня і до середини лютого. За цей час ми вже прийняли на суму 2,5 мільйона гривень, що передбачені на компенсацію. Це кошти, виділені з обласного бюджету. Якби їх було більше, то і більшу кількість рецептів можна було б прийняти. Ми ж із бюджету громади закладаємо кошти, зокрема, на підтримку важкохворих. Наприклад, онкохворим дали по 2 тисячі гривень. Окрім того виділили погорільцям по 3 тисячі. Є ж різні ситуації. Наприклад, підтримуємо матерів загиблих. У деякій мірі вони тепер наче і ображаються, хоча не розумію за що. Попередня районна рада виділяла кошти на виплату для них по 400 гривень щомісячно. В рік виходило по 4800. Тепер міська рада прийняла рішення, яким передбачила виділення на кожну з них по 10 тисяч, але виплачуватимуться вони не щомісячно, а як грошова підтримка до певних дат, свят. Окрім цього — на санаторно-курортне лікування. Раніше цим категоріям купували путівки на оздоровлення у санаторії. Було багато невдоволень, що не ті санаторії, у які б їм хотілося. Ми вирішили, що дамо кожному на руки по 10 тисяч гривень, а вони нехай купують путівки куди хочуть.
— Коли в Хотешові добудують шкільну їдальню? Скільки грошей у місяць я маю здавати на одного школяра? Я — багатодітна мама і що мені покласти в 6 лотків щодня?
— Мені здається, у Хотешові помісячно кошти не здають. А харчування в закладах загальної середньої освіти невдовзі має відновитися – управління соціального захисту населення райдержадміністрації вже провело тендер. Щодо будівництва їдальні, то запевняю, що цьогоріч ці роботи будемо продовжувати.
— Чому немає хоча б одного дня в тиждень, коли б Віктор Пась приймав людей? (Наталія)
— Я приймаю людей щодня. Не приймав лише, коли був у відпустці. Невдовзі буде оприлюднений графік прийому. Можливо, запровадимо практику виїзних прийомів. Хоча є багато питань, які можна вирішувати зі старостою. Просто у наших людей звичка звертатися до «першого».
— По вулиці Миру у селі Яловацьк вже пів року не світять ліхтарі. Хто має займатись ремонтом? Будь ласка, вирішіть цю проблему.
— Ми маємо займатися. У нас закладені кошти на вуличне освітлення. Клітицьку сільку раду ми приєднали до нашої центральної садиби, тому наші працівники поїдуть і подивляться, що можна зробити.
— Вікторе Івановичу, можливо, варто перенести зупинку громадського транспорту (маршруток) із центру міста на околиці в кожному напрямку?
— Гадаю, перш за все варто поставити питання стосовно використання автостанції в повній мірі. А зупинки і так є в кожному напрямку. В центрі, думаю, хоча б одна також має бути. Це ж для людей.
— Скажіть, а коли розпочнеться розпаювання землі у селі Підріччя? Це питання не вирішується десятками років.
— Гарне питання. Кого крайнього в цьому мені робити? Люди наймають собі проектантів. Часом останні є недобросовісними і трапляється, що їх тепер не можуть знайти і в натурі забрати землю. У нас вже створене земельне управління. Це питання компетенції його спеціалістів. Будемо працювати. До речі, депутати міської ради прийняли рішення, що до 1 серпня ніяких земель не виділятимемо, а проводитимемо лише аналіз землі: з’ясовуватимемо, що в нас знаходиться, в якому стані, що розпайоване, що ні.
— На ремонт дорожнього покриття по вул. Миру в селі Осівці виділяли кошти. Дорогу так і не зробили. Що вам відомо про цю ситуацію?
— На вулицю Миру в Осівці було виділено 4 млн грн. Частину з них використано. Значна частина повернулася у державу. Безповоротно. Я думаю, що це безвідповідальність передусім керівника громади. Адже там і документація була, і роботи почали виконувати. А чому коштів не використали і дорогу не доробили, не знаю.
— Минулого року був завершений ремонт дороги на вул. Польовій у Камені-Каширському. Після цього по ній значно пожвавився рух. Пішоходам стало небезпечно рухатися тут, оскільки пішохідної доріжки немає, а обабіч паркуються автомобілі. Чи розглядається можливість запровадження по Польовій одностороннього руху, прокладання пішохідної доріжки? (Іван Бельський)
— Щодо пішохідної доріжки потрібно проконсультуватися із проектантами. Якщо це буде можливо, то ми зробимо. Але щодо одностороннього руху, треба зважити, чи це вирішить проблему із паркуванням автомобілів. Там я не бачу транспортного колапсу. Але нам однозначно потрібно вирішувати питання стоянок. Проте коли ми почали шукати місце для парковок, з’ясувалося, що в центрі міста немає вільної землі, де б можна було їх розмістити. Все роздано. Виявляється раніше ніхто про це навіть не думав. Всі питають: «Що робитимете з центром міста?», «Будете щось робити?». Так, будемо. Але треба почати із влаштування десь стоянок і забрати з центральної площі автомобілі.
— Вікторе Івановичу, з метою створення робочих місць з оплатою праці за європейськими мірками, повернення заробітчан з-за меж громади до вас звернулося приватне підприємство «ФЕДДУС» ще 24 грудня 2020 року з проханням надати дозвіл на розроблення детального плану території двох земельних ділянок для створення та функціонування індустріального парку за межами населеного пункту села Хотешів та внести зміни в Схему планування території Камінь-Каширського району, де передбачити для розбудови індустріального парку розчищення земельної ділянки до загальної площі 700 га та передбачити окремо ділянку для розвитку соціальної інфраструктури. Яка доля цього звернення? (Володимир Маковецький)
— Я не проти створення індустріального парку. Проте, вважаю, треба добре обдумувати, де він має розміщуватися. Він має бути якийсь логічний. А щодо виділення землі, то повторюся, до 1 серпня міська рада нічого нікому не виділятиме, лише проводитиме аналіз земель.
— Пропозиція. Мені, як лісоводу зі стажем, відомо, що навколо Каменя-Каширського ще з часів СРСР зопроваджена зелена зона. Інші населені пункти району, не маючи статусу міста, зелених зон не мають. У зеленій зоні вік суцільних (промислових) вирубок збільшено на 20 років у листяних лісах і на 40 років — у хвойних і дубових лісах. Пропоную вам ініціювати введення таких зелених зон навколо всіх населених пунктів ОТГ шляхом прийняття відповідних рішень на сесіях відповідних рад. Зелені зони можна запровадити навколо водойм, заповідників, вздовж річок і доріг. Це буде, мабуть, дуже доцільно розпочати таке ініціювання саме з нашої найбільшої в області ОТГ. (Василь Пугач, житель села Клітицьк, голова товариства пасічників «Бджолярський круг Полісся»)
— Цікава і слушна пропозиція. Гадаю, це питання треба вивчити.
— У Великій Глуші є будинок шерифа. Три роки там ніхто не працює. А тим часом в селі розвивається самогоноваріння. Така діяльність згубно діє на здоров’я і життя селян.
— Колись були дільничні інспектори, потім шерифи, які мали певні повноваження і здійснювали нагляд за безпекою і законністю в тому чи іншому населеному пункті. Тепер є поліцейські офіцери громади (ПОГ). Наприклад, як у Гуто-Боровенській громаді. Ці поліцейські офіцери зарплату отримують у поліції, але підпорядковані голові ОТГ. Тому міська рада повинна забезпечувати їх паливом для автомобілів. Ми об’їхали деякі села і подивилися, де такі ПОГи могли б працювати ще окрім поліцейських. Гадаємо, було б добре, щоб їх було ще 4 чи 5. Щоб ці люди були на місці, обслуговували певну зону і могли прийняти селян, вчасно зреагувати. Тому будемо звертатися у районний відділ поліції з такою пропозицією. Приміщення та надання допомоги на пальне гарантуватимемо.
Редакція також отримала звернення жителя міста Богдана Калюха до міського голови про потребу влаштування водостоку по вулиці Коніщука і відведення води у паркову зону. Лист передано керівникові громади для вивчення і вирішення питання.
Також деякі питання від наших читачів, як от про розробку великої площі землі за селом Оленине в урочищі Лишнівка, про те, чи готова міська рада підтримати підприємців та надати їм в оренду земельну ділянку, за яку міське споживче товариство отримувало плату, будуть опрацьовані та розслідувані журналістами і подані окремими публікаціями в газеті.
Підготувала
Тетяна ПРИХОДЬКО.
