Загальновідомий факт: Полісся значною мірою «живе» з лісу. Завдяки збиральництву шанс покращити свій фінансовий стан має і окремий мешканець села, і громада в цілому. Можливо, в глобальному сенсі отримані суми не вражають, але для віддалених від індустріального виробництва населених пунктів це суттєвий заробіток, як не крути. Інше питання – наскільки справедливо і прозоро усе обліковується заготівельниками. У будь-якому разі, можливість поповнити бюджети була: сезон грибів цьогоріч видався напрочуд урожайним і затяжним, та й на чорницях великим сім’ям вдалося дещо назбирати, а от ожина, стверджують досвідчені ягідники, цьогоріч «підвела».
За даними сектору житлово-комунального господарства райдержадміністрації, з початку 2020 року ліміти на заготівлю ягід та грибів в межах Камінь-Каширщини отримали 13 суб’єктів господарювання. Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю «Продхолод-М», котре наразі є найбільшим заготівельником вторинної лісової продукції, та місцеві підприємці. Зауважимо, що в попередньому році бажання офіційно закупляти другорядні лісові матеріали для потреб виробничої та комерційної діяльності виявили тільки 10 заготівельників. Відповідно, зросли і обсяги «дозволеної» заготівлі. Наприклад, у порівнянні з минулим роком заготовили на 25 тонн більше чорниці (263 тонни проти 238).
Водночас складно не зауважити, що вже не перший рік встановлені обсяги заготівлі дарів лісу повністю не використовуються. Зокрема, згідно з наданими дозволами, підприємці заготовили і, відповідно, сплатили податки лише за 2 тонни білих грибів (при затверджених лімітах на район 47 тонн), 75 тонн лисичок (ліміт становить 161 тонну), 33 тонни інших грибів (встановлена норма – 285, 45 тонн). За спецвикористання усіх цих лісових ресурсів сплатили трохи більше 478 тисяч гривень збору. Найбільше від сезонної заготівлі ягід та грибів отримали місцеві бюджети Клітицької, Мельники-Мостищенської, Воєгощанської, Бузаківської, Сошичненської, Осівцівської, Пнівненської, Заліської, Качинської, Гуто-Боровенської та Новочервищанської сільських рад. Очевидно, що після завершення усіх трансформацій, спричинених децентралізацією, в подальшому плата за заготовлені ягоди, гриби і трави надходитиме в єдину казну об’єднаної територіальної громади, в склад якої увійшло те чи інше село.
Іванна ВЕЛИЧКО.
