Вона давно закохана у квіти. Ще будучи маленькою школяркою переконувала рідних: «У мене буде своя оранжерея». Напевно, тоді ще не знала, яким буде цей барвистий сад, однак з роками зрозуміла — фіалковим. І втілила дитячу мрію у життя. Тепер у малоглушанки Наталії Шковелюк, напевно, найбільша на Волині колекція фіалок – більше 300 видів. Хоча нещодавно їх кількість сягала 4 сотень. Однак квіткарка каже, що насправді це крапля в морі, бо лише в Україні є близько 14 тисяч сортів цієї тендітної красуні.
Любов, народжена з листочка
Її фіалкова історія розпочалася 9 років тому, коли перебралися жити у власний будинок – першу фіалку подарували на новосілля. Це була звичайна, магазинна квітка. У народі таких називають промками. Близько пів року вона просто стояла на вікні, доки Наталія не вирішила посадити з її листочка кілька нових квіток, аби поділитися красою з рідними. Експеримент вдався і жінці сподобалося спостерігати за процесом народження нової рослини. Успіх спонукав спробувати ще, тож фіалок тепер не минала — завжди приносила додому новенький листочок. Заодно купувала спеціальні журнали, аби навчитися правильно доглядати за цими ніжними кімнатними рослинами. А потім в торгово-розважальному центрі натрапила на виставку фіалок. Привезені з Тернополя барвисті красуні остаточно зачарували квіткарку, тому пообіцяла собі, що обов‘язково матиме подібну колекцію. Відтоді почала масово закуповувати листочки, молоденькі квітки. Подолала позначку 50 видів, потім 70, 80… Сміється: «Пропала». Однак коли в колекції назбиралося більше 400 сортів, відчула, що фізично не встигає поєднати хобі, роботу і домашні справи. Тим паче ще й дітки пішли до школи. Зменшила колекцію. Зараз думає, що не зайвим було б ще скоротити на сортів 
50, але купила новинки, тож цьогоріч ніяк не вдасться це зробити.
У квіти потрібно вкладати душу і… кошти
Насправді, фіалкова колекція – задоволення не з дешевих. Найперше квітам треба створити комфортні умови — зробити стелажі, придбати лампи, грунт і підживки, укомплектувати «аптечку». Тож так чи інакше треба продавати надлишки, щоб перекрити частину витрат. Тим часом ціна новинок селекції сягає кількох сотень гривень. Попри це, Наталія намагається регулярно оновлювати сортове різноманіття. Має у себе сорти закордонних селекціонерів, однак, зауважує, у чистому вигляді їх в Україні дістати майже неможливо.
Під свою оранжерею жінка облаштувала спеціальну кімнату і провела централізований полив, що значно полегшує догляд за квітами. На часі — планові пересадки, адже в легкому поживному грунті рослина швидко розвивається — у неї наростає нове коріння і квітка оновлюється. Тож двічі на рік квіткарка повністю змінює грунт у горщиках. Стоять фіалки у домі Шковелюків і на підвіконні, купаючись в холодному денному світлі. Кожен член сім‘ї має своїх улюблениць, яких радо плекає, і вони віддячують за це пишною красою. Так, фіалка, яку вподобав Матвій, син Наталії, ось уже 3 роки квітне без упину, не менш чарівна і Софіїна іменна квітка. А Наталчина фаворитка в ошатах цвіту уже більше 8 місяців. Колекціонерка зізнається: любить дрібні квіти, а останнім часом особливо симпатизує зеленоцвітним фіалкам. Тим часом розмір однієї квітки окремих видів може сягати розмірів зубочистки (а це більше 5 сантиметрів).
Фіалки можуть бути непередбачуваними
Так, серед фіалок часто бувають «спорти», коли генетика рослини мутує і з одного листочка можуть вирости різні квітки. Одні повністю повторять характеристику сорту, деякі — зацвітуть по-іншому. Наталія пояснює: може бути й 5 спортів, 1 – спорт. Але навіть мутація робить фіалку особливою.
Цікаві й фантазійні сорти, коли квітки забарвлені у кілька кольорів. Наразі ж у Наталії є сорти абсолютно всіх кольорів і відтінків: від чорних до жовтих. Щоправда повністю жовтих фіалок в Україні немає.
А ще колекціонерка добре знає, що бажаний сорт завжди випробовує майбутніх власників. Наприклад, довгоочікувану НК Керрі отримала тільки з п’ятого разу: то продавці забували покласти листочок в посилку, то фіалка билася перед відправленням. Але таки нарешті виростила її і закохалася в цвіт з першого погляду. А тепер мріє вивести власний сорт. Хоча справа це непроста: запилити, дочекатися насіння, висіяти, висадити від 700 до 900 фіалок, дочекатися цвіту і тільки тоді обрати кілька таких, що найкраще засвідчать новизну, незвичність сорту. Вибрані квіти ще мають двічі зацвісти й повністю повторити заявлені раніше характеристики. В цілому, на це доведеться потратити до 3-х років. Усвідомлюючи серйозність такої справи, Наталка допоки не поспішає і вивчає усі тонкощі селекції, а після робочої зміни та побутових клопотів релаксує у своїй квітковій галереї. Хіба ж можна лишитися байдужим до такої веселкової краси?
Іванна ВЕЛИЧКО.
Передрук матеріалів без дозволу редакції заборонено.
