«Щоб громада була успішною, не достатньо її просто очолювати. Потрібно бачити проблеми, формувати стратегію розвитку, знаходити джерела та шляхи для її реалізації, постійно вчитись і наполегливо працювати», — переконана голова Сошичненської ОТГ Світлана Сидорук.
У Світлани Макарівни за плечима чималий досвід роботи в органах місцевого самоврядування, а тому вона має чітке бачення процесів розвитку громад. З 1998 до 2002 року була депутаткою Карасинської сільської ради. Потім тринадцять років (з 2002 по 2015 рік) її очолювала. Ще чотири роки (з 2015 по 2019 рік) представляла інтереси своєї громади, як депутатка, у Камінь-Каширській районній раді, з 2016-го – працювала помічником народної депутатки Ірини Констанкевич. Спільно з народною депутаткою допомагала у розв’язанні багатьох проблем людей. А вдалося чимало: залучалися кошти з держбюджету на розвиток Камінь-Каширщини, які скеровувалися на будівництво та капітальний ремонт закладів освіти, облаштування вуличного освітлення, дитячих майданчиків та ін. Неодноразово у необхідності розвитку волинського Полісся доводилося переконувати й високопосадовців у міністерствах.
Півтора року тому Світлана Сидорук очолила Сошичненську ОТГ. Ця громада – друга в районі після Гуто-Боровенської, яка не побоялася стати на шлях самостійності. І звичайно ж велику роль у цьому процесі відіграла Світлана Сидорук.
Вона завжди вірила у перспективність реформи децентралізації, була найактивнішою в районі людиною, яка протягом усього цього часу спонукала краян до об’єднання.
Детальніше про шлях становлення Сошичненської громади у нашому інтерв’ю.
— Світлано Макарівно, новостворену Сошичненську громаду, вибори до якої відбулися у грудні минулого року, дотепер так і не перевели на прямі міжбюджетні відносини. А все тому, що у змінах до Закону про державний бюджет, які парламент ухвалив 13 квітня, скасована норма, яка б зобов’язувала Кабмін це зробити. Як було працювати в таких умовах?
— Складно, але реально. Головне не опускати рук. Ставити цілі і досягати їх. Дві сільські ради, які об’єдналися (Карасинська та Сошичненська), хоч і мають одного сільського голову, живуть за двома бюджетами і не мають обіцяної інфраструктурної субвенції та податкових відрахувань, які є одними із найвагоміших ресурсів наповнення місцевих бюджетів. Але попри це в громаді відбуваються позитивні зміни.
— Що вдалося зробити, навіть без належного фінансового забезпечення?
— На щастя, передусім, нам вдалося сформувати розуміння людей, що громада — це насамперед люди і їхня участь у житті сіл. Депутати усвідомлюють свою роль і відповідальність. Жителі активні у визначенні питань, проблем, до вирішення яких долучаються. Тому нам вдається реалізовувати чимало навіть в таких економічно складних умовах, передусім щодо благоустрою.
Перефарбували церкву, провели благоустрій знаку на в’їзді в село. Незабаром за підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» зробимо ремонт та облаштуємо зупинку громадського транспорту, яка розташована в с.Запруддя на дорозі територіального значення «Ковель – Камінь-Каширський».
Ще одну зупинку вже поставили у місці, де люди зазвичай чекають маршрутний транспорт на місцевій дорозі «Запруддя – Карасин»: карасинська громада залила фундамент, а стобихівці встановили конструкцію. Карасинці завершать облаштування цієї території. Серед стратегічних завдань – це стобихівська школа та дороги.
У селі Сошичне також провели благоустрій двох зупинок, розмалювали їх в українському дусі. Зараз проводимо ремонтні роботи входу у сільський будинок культури. Поставили нові двері, ремонтуємо східці, встановили поручні. Перед входом плануємо викласти бруківку. За попередніми підрахунками, всі ці роботи обійдуться близько 30-ти тисяч гривень. Великий об’єм роботи ми зробили щодо ліквідації сміттєзвалища біля Сошичного. Тепер на його місці облаштована зона відпочинку. Разом з лісівниками провели благоустрій Могили воїнів УПА. У травні порядок навели і щодо Обелісків слави у Сошичному та Карасині. На кладовищі села Сошичне облаштували свердловину і тепер там є вода. Зробили громадський туалет.
Долучаються до благоустрою своїх і прилеглих територій і підприємці, і релігійні громади. Також допомагали і в проведенні ремонтних робіт у закладах освіти ОТГ. А напередодні початку нового навчального року завдяки сприянню нашої народної депутатки Ірини Констанкевич за підтримки Фонду Ігоря Палиці школа с.Сошичне отримала нову комп’ютерну техніку.
— Зроблено немало.
— Так, але далеко не все, що планували, бо держава не виконала своїх зобов’язань. Та нас дуже тішать зробені спільні справи. Над цим працювали депутати, допомагали підприємці, молодь… І маємо очевидні результати такої консолідації зусиль усіх. За пів року ми не використали ні копійки бюджетних коштів, бо їх не було. Але навіть вулиці в Сошичне навесні грейдерували, дякуючи підтримці депутата обласної ради Анатолія Буська. На осінь запланували ремонт вулиць в Карпилівці, Карасині. А якби були ще кошти, то і зробленого було б в рази більше. Люди зрозуміли, що все повинні робити разом із владою. В цьому і є суть громади.
— Світлано Макарівно, на вашу думку, чи вдасться залучати внутрішній ресурс до розвитку громади, наприклад, в такій великій ОТГ, як Камінь-Каширська?
— Звичайно. І для цього потрібно не лише ламати старі системи, а просто створювати те, що має бути в громаді. Не треба боятися того, що громада велика. Дивлячись на те, як розвиваються інші ОТГ, розуміємо, що кількісні характеристики важливі. Їх треба враховувати, аналізувати, і продумувати, як ту кількість можна перетворити в якість. Головне бажання працювати. На прикладі Сошичненської можу переконливо сказати про те, що найважливіше дати мотивацію кожному члену владної команди, жителям громади, зарядити енергією творення і тоді ти досягаєш не власного, а колективного максимального результату. Я радію з роботи свого молодого, але дуже професійного секретаря Сошичненської сільської ради Людмили Шворак (саме за такими майбутнє наших громад), своїх депутатів, членів виконкому, керівників установ – вони всі вже заряджені енергією творення кращого майбутнього. Головне в кожній громаді – люди. І вони мають бути не спостерігачами всіх процесів творення, а її свідомими учасниками. Тому, саме Камінь-Каширська громада має найбільші стартові можливості.
— Багато хто хотів би вас бачити керівником Камінь-Каширської ОТГ. Оскільки переконані, що зможете забезпечити ефективне управління, бо маєте досвід, а ще вмієте мотивувати.
— По дорозі до створення повіту (укрупнення району) ми багато втратили. Передусім час. Бо первинно мали б створюватися ОТГ – у нас з цим усі бачать що вийшло; далі мав бути госпітальний округ – і ми його не відстояли. Роль кожного важлива. Приміром, завдяки активній позиції депутата Волинської обласної ради Анатолія Філюка до Камінь-Каширщини влилися три громади Любешівщини.
Ми боролися і маємо повіт. Зберегти та розвивати його зможемо, якщо Камінь-Каширська ОТГ буде економічно сильною. Для цього має бути чітка стратегія розвитку. З 2015-го року такою стратегією є децентралізація. Але ті, хто ніс політичну відповідальність за розвиток Камінь-Каширщини в цих процесах, відсторонилися від них. Тому навіть було соромно за це перед нашими сусідами любешівцями, маневиччанами.
Камінь-Каширська ОТГ має величезний потенціал для розвитку, але для її становлення потрібен насамперед ефективний менеджмент управління, який вимагає глибоких знань, досвіду, вмінь об’єднувати всіх, приймати інколи кардинальні рішення, не боятись змін. Про прийняття рішень, їх виконання мають знати люди. Кому довірять люди відповідальність за майбутнє нової громади – покаже час.
Спілкувалася
Тетяна ПРИХОДЬКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
