Незалежна громадсько-політична газета

Відпочивати вміємо, а от прибирати після себе — ні!

118085352_1075165302921328_8871546976072685260_oКамінь-Каширщину недарма називають озерним краєм. Господь щедро обдарував наш район прекрасними нерукотворними водоймами. На них краяни часто люблять проводити своє дозвілля. Хтось приїздить сюди, аби половити рибки, інші – просто скупатися в їхніх водах, посидіти на березі у компанії родини, друзів, помилуватися довколишніми краєвидами. І все б нічого, якби дехто із відпочивальників не забував, що він знаходиться серед природи, яку потрібно любити та берегти. Але аж ніяк не захаращувати сміттям.

На жаль, останнього у природно–рекреаційних зонах не бракує. Фактично, на яке озеро сьогодні не приїдь, скрізь натрапиш на гори пляшок, інших залишків “гучних” посиденьок, якими захаращена територія довкола. Зрозуміти це неможливо. Бо, здається, всі ми щось та знаємо про культуру поведінки (хтось більше, хтось менше). Але отакого роду дикунство продовжує жити у нашому сучасному суспільстві. Ось і нещодавно камінь-каширець Сергій Панасюк виклав у мережі фото – підтвердження того. На цих світлинах озеро Озюрко – гідрологічний заказник місцевого значення, із якого невідомі “туристи” зробили сміттєзвалище. Сміття валяється у траві, лежить цілими пакетами під кущами та деревами, не бракує його на місцях, де ще днями хтось палив вогнище, смажив шашличок чи варив юшку. Бачте, їм ліньки забрати після відпочинку той непотріб із собою та викинути до смітників. А може такі гонорові? Звикли дотримуватися по життю креда “а після нас хоч потоп”?!

У стародавні часи первісні люди також збиралися біля вогнищ, їли, пили. А тепер, через тисячоліття, археологи відкопують на тих місцях об’їдені кістки тварин і на основі знахідок будують теорії про те, як жили, чим харчувалися, про їхні звичаї. Але тож сива давнина, сьогодні, як-не–як, – двадцять перше століття. Що залишимо ми після себе? Сміття. Якими постанемо в очах дослідників із майбутнього? Варварами, що лиш звикли все загиджувати і нищити… Не хотілося б такого.

Ми не спроста зазначили, що озеро Озюрко є гідрологічним заказником, тобто об’єктом заповідного фонду, який повинні охороняти, стежити за тим, аби ніхто не змінював його природний вигляд. Зокрема, не захаращував відходами. Відповідає за стан озера ДП “Камінь-Каширське лісове господарство”. До честі лісівників, працівників районної і міської рад, міського центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”, небайдужих жителів – останні неодноразово долучалися до екологічних акцій, толок із прибирання територій водних об’єктів, того ж озера Озюрко.

І цього разу працівники лісового господарства спільно з активістами МЦФЗН “Спорт для всіх” попрацювали та ліквідували стихійні сміттєзвалища, кострища, котрі недобросовісні відпочивальники повлаштовували де тільки попало, прибрали біля бесідок, у зонах відпочинку, тим самим повернувши рекреаційному пункту колишню привабливість. Такі справи заслуговують на повагу.

Хочеться вкотре звернутися до совісті (якщо та ще залишилася) безкультурних відпочивальників: схаменіться нарешті! Не нищте озера, серед них і Озюрко, адже вони є надбанням жителів Камінь-Каширщини, їх багатством.

Олександр ПРИЙМАК.

Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *