На яблучний Спас закономірно відзначають День пасічника. Тож не даремно казали наші предки: уперше мед їдять з маковими коржиками, вдруге — з яблуками та грушами.
А серпень і справді пахне медом… Адже саме в цьому місяці пасічники відбирають останній цілющий продукт, а бджоли уже починають готуватися до зимівлі. Досвідчені бджолярі нашого краю не раз ділилися своїм досвідом на сторінках “Полісся”. Утім, так уже повелося в житті, що обізнаний пасічник здебільшого постає в нашій уяві людиною пенсійного віку, котра має безліч вільного часу та з превеликим задоволенням присвячує його “божим” комахам. Ми ж сьогодні представляємо молоді сили та нові ідеї в розвитку бджолиного господарства на Камінь-Каширщині в особі тридцятип’ятирічного містянина Ігоря Лагоди.
Пасічник завжди у клопотах
Шість років тому Ігор Лагода з усією серйозністю підійшов до омріяного ще з дитинства ремесла — мати у господарстві пасіку. Досхочу попрацювавши на заробітках, чоловік заходився шукати власну справу, так би мовити, ближче до родини (має дружину, трійко діток). Ази догляду за бджолами пізнав від свого сусіда, будучи ще десятилітнім хлопчаком. Відтоді полюбив бджіл душею. А згодом йому захотілося придбати рій та змайструвати власноруч вулики.
— Пасічником може бути не кожен, а надто лінюх, — доводить Ігор. — Передусім треба відчувати комах серцем, розуміти їхні потреби та звички. Хоч більшою мірою для мене бджолярство — це хобі, однак таке задоволення додає чимало клопотів, вимагає часу та сил. Ось до прикладу, минулого року моя пасіка налічувала два десятки бджолосімей. А вже цьогоріч наростив господарство до майже п’ятдесяти вуликів, розміщених на трьох пасіках. І обслуговувати усю цю ферму доводиться одному. Ясна річ, комахи ще й часто хворіють (лікує їх травами — авт.), відтак за станом їхнього здоров’я треба пильно стежити. Відверто кажучи, робота добросовісного пасічника триває круглий рік. По завершенні сезону насамперед необхідно обробити бджіл від шкідників. Взимку — поладнати чи виготовити нові вулики, рамки, робити вощину. Крім того — вести спостереження, чи благополучно зимують медоносні працелюби: перевірити наявність корму, забезпечити відповідну температуру, контролювати вологість.
До речі, якраз узимку чоловік самотужки змайстрував вулик-колоду. У ньому за спеціальною технологією мед до повного дозрівання має витримуватись впродовж двох років.
Цілющий вулик лікує
Для профілактики та лікування хвороб, покращення самопочуття бджоляр змайстрував на власному обійсті магічний будиночок — аж на 15 бджолосімей. У ньому живе мільйон бджілок.
— Прочитав у літературі, що цілющі властивості та лікувальний ефект людина може отримати від сну у вулику на лежаках лише при наявності певної кількості комах у ньому, — ділиться досвідом пасічник. — В іншому ж випадку апітерапія не принесе жодної користі організму. Конструкція лежанок в будиночку виготовлена у такий спосіб, аби нічого не заважало звичному життю бджіл, але й захищала від укусів пацієнта. При цьому комахи не потрапляють у середину апіхатини. Для бджіл зроблено спеціальні льотки, завдяки чому вони безперешкодно вилітають на вулицю. Тим часом аромат, звук і вібрація наповнюють простір у вулику дивовижною магією… Вібруючи, бджоли іонізують повітря. Тоді як прополіс та фітонциди рослин, що випаровуються, створюють ефект інгаляції. Біополе ж комах позитивно впливає на нервову систему. Ця лікувальна атмосфера занурює людину в сон. Як правило згадану методику використовують при серцевих хворобах та лікуванні опорно-рухового апарату.
Обопільна любов прийшла з роками
— З початку знайомства з бджолами рахував на собі до пів сотні укусів за день. Однак з роками теплого спілкування з медоносами пристосувався я, так само як і звикли до свого господаря комахи, — усміхається пасічник.
Дбайливість бджоляра винагороджується щедрими дарами. Солодкий бурштиновий продукт з власної пасіки Ігор Лагода дуже цінує. Пояснює, що жодних хімічних додатків його мед не містить. Раніше було й таке, що розводив бджіл у бортях (дупло дерева в лісі). Такий мед з автентичним смаком тисячолітньої технології годі з чимось сплутати. Хоч, як зазначає молодий пасічник, цей рік і не буде надто щедрим на цілющий продукт, все ж для сім’ї та близьких вистачить запасу.
І наостанок молодий, але досвідчений бджоляр поділився кількома порадами для читачів і пасічників. Отже, каже Ігор Лагода, готовий мед не можна зберігати на сонці, натомість лише у темній коморі, аби він не втратив лікувальних властивостей. На якість продукту також впливає метал, з якого виготовлена медогонка. Колишні радянські агрегати з цинку, підкреслює пасічник, не годяться для відкачування меду, позаяк згубно впливають на ефективність солодкого продукту.
Леся Мінібаєва, фото автора.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
