Хто сказав, що в’язання – це виключно зимове заняття? Сучасні майстрині доводять, що для справжнього захоплення немає часових та сезонних рамок. Історія Тетяни Колядюк (на фото) з Любешова вкотре підтверджує це. В’язання – її давня пристрасть. А народження донечки тільки вдихнуло в неї нове життя. Тепер жінка створює з ниток не лише теплі речі, але й чарівні іграшки для найменших.
Фактично, різкої зміни сфери зайнятості в Тетяниному житті не сталося, позаяк вона змалку закохана в мистецтво. Тож і професію вибрала під стать – художниця. А поза тим ліпить, клеїть, вирізає та всіляко експериментує. Зізнається, що не може визначити для себе, яку з технік любить більше. Однак зараз захоплена в’язанням гачком (цікаво, що до цього користувалася винятково спицями). Беззаперечні фаворити – кролики-тільди. Іграшки тільда – це м’які ляльки ручної роботи у скандинавському стилі. Традиційно, їм притаманні очі-горошинки, непомітний носик та ротик, об’ємне волосся, тендітний тулуб та довгі кінцівки, пастельні кольори. І хоча здебільшого їх шиють, Тетяні припало до душі саме зв’язати таку милу річ. Тож вона залюбки створює не тільки ляльку, але й цілий комплект одягу до неї: шапочку, черевички, сукенку, тощо. Каже, кожна нова тільда – унікальна візуально та пропорційно. І якщо спочатку майстриня користувалася схемами, то зараз вигадує усе сама. Зрозуміла принцип і створює дійсно оригінальні іграшки. Без жодних підказок. А рідні, як найперші критики, радо оцінюють результати і не дають помилитися. Хіба ж можливо сумніватися у чомусь, коли жаринками виблискують дитячі оченятка?
– Хочеться, аби всі іграшки були індивідуальні. Я їх ніколи не повторюю. Зайчики у різних платтячках, шортиках і черевичках. А щоб віддавати їх не просто так, готую подарункові коробочки, обдумую, як гарно запакувати іграшку, що наклеїти. Продумую цілу колекцію. А потім ще фотографую. Я фанат своєї роботи, – ділиться творчими почуттями і звичками Тетяна.
За неповний рік жінка створила близько 40 іграшок різних розмірів. Сказати, скільки виробів може зробити за певний час, складно, адже усе індивідуально і залежить від вільного часу, обсягів роботи, тощо. Маленькі іграшки створюються швидше, а зайчики навпаки – потребують не менше тижня. Матеріали підбирає виважено, аби були нешкідливі для малечі. Найкраще для цього підходять бавовняні нитки, наповнювач – холлофайбер. Водночас рукодільниця намагається уникати дрібних деталей (гарнітури), аби іграшка була по-справжньому безпечною для дітей. Адже жодних вікових обмежень вона не має. Таку забавку, каже майстриня, можна давати малечі як тільки вона навчиться тримати щось в ручках. Тож вона радо в’яже для крихіток гризунці і брязкальця. А для старших, відзначає, особливо цікаві тільди, позаяк їх можна переодягати.
Іванна ВЕЛИЧКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
