Незалежна громадсько-політична газета

У квітковому царстві

849F9C95-8E48-4B11-B677-1FC7B981D812Петунії, сульфінії, медунки і багато інших популярних нині квіток поступово заполоняють клумби і подвір’я господинь краю. Не меншим різноманіттям «хизуються» пов’язані з ними ландшафтні рішення: оригінальні кашпо, квіткові струмки і навіть валізи, потяги і бочки, тощо. Звичайно, робота над дизайном прибудинкової території потребує немало зусиль. Однак, погодьтеся, ще більше часу і сил потрібно затратити, аби виростити цих красунь «з нуля». Особливо, якщо їх у тебе не один десяток, а… кілька тисяч. Як, наприклад, у квітковій теплиці Анатолія та Людмили Скоців із Раків Лісу.
Це одна з перших і водночас із найбільших теплиць такого «напряму» на Камінь-Каширщині. Сьогодні тут вирощують більше 30 родів квіткових, а з урахуванням видів і кольорів, вважай, більше 100. Щороку удосконалюються, розширюють асортимент, слідкують за новинками і досягненнями у цій сфері. Для цього, зокрема, господар відвідує навчальні семінари та виставки, підтримує спілкування з колегами «по цеху» і часто буває у Львові, Польщі.
Розсаду Скоці купують за кордоном, розмножують її черенкуванням, або ж вирощують із насіння. Найкраще, зазначають з досвіду, працювати із голландським посадковим матеріалом.
І хоча «пік» квіткової індустрії припадає на весну-червень і частково осінь, працювати у теплиці потрібно цілий рік. У перервах — робота в полі, підготовка до наступного сезону. У цей час подружжя за можливості виїжджає з дітками на відпочинок. А от перед 8 березня роботи більше, аніж вдосталь. Інколи, буває, доводиться і ночами працювати. Але зараз справлятися з цим уже значно легше: діти підросли, старші радо допомагають батькам. Їм така робота припала до душі. Це, схоже, передалося їм з материнським молоком. 585138B7-C849-403E-90E6-BA95B4891269 (1)
— Я дуже люблю квіти. Змалку. Ще під час навчання завжди купувала щось нове. Та й зараз, поїдеш в розсадник, хочеш собі щось замовити. І, здається, вдома квіток вдосталь, а зупинитися не можеш, — ділиться своїми вподобаннями Людмила. — В теплиці час летить непомітно швидко. Настільки хочеться сидіти там — просто живеш тим.
Водночас, додає до розповіді дружини голова сім‘ї, теплиця помилок не пробачає. Десь не доглянеш — можеш втратити усе за один день. Тож потрібно пильнувати як за малою дитиною. Відтак у кожного свої обов‘язки: Анатолій створює технічні умови (полив, регуляція температурного режиму, підживлення і захист від шкідників чи хвороб), а Людмила опікується сортовим різноманіттям, пересаджуванням квіток тощо. Опалюють теплицю цілий рік. Цікаво, що тільки на зимовий період потрібно витратити більше 10 причепів дров. Чимало потрібно «вкласти» в насіння, горщики, підживки і тому подібне. А вже на початку квіткового сезону, завдяки старанням господарів, теплиця «завантажена» у два поверхи. І це не може не тішити.
— Усе — з Божою допомогою. Якби не Він, я міг би вже не жити — 20 років тому подолав онкохворобу. А зараз маю дім, турботливу дружину і 8 прекрасних діток. Тож і в побуті, і в роботі ми всіма успіхами завдячуємо Господу. Без Бога не до порога, — підсумовує Анатолій Скоць.
Іванна ВЕЛИЧКО.

Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!

0E5753F0-E860-46AD-A0F0-88860F078C8C

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *