Незалежна громадсько-політична газета

Північні території Волині потребують окремого округу

DSC_0208Статусу його центру згідно з визначеними критеріями найкраще відповідає місто Камінь-Каширський.
Утім остаточне рішення — за робочою групою Волинської ОДА та Мінрегіону.

До нового адміністративного устрою в Україні ми йдемо вже п’ятий рік. Час, відведений на добровільне створення ОТГ, вичерпано, на черзі – примусове об’єднання громад та укрупнення районів. Тобто реформа децентралізації нарешті має логічно завершитися. Але поряд з тим, що деякі громади, котрі так і не об’єдналися добровільно, бурмочуть наостанок про незручний для них формат примусового об’єднання, у регіонах точаться суперечки щодо створення укрупнених районів у нових варіантах. На Волині неспокійно, зокрема, у північній частині. Тут активно обговорюють оптимальну для краю кількість округів (швидше за все так називатимуться нові територіальні утворення) – три чи чотири.

Спочатку відповідно до передпроєктної версії моделі адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня на території Волинської області розглядалася можливість формування трьох округів: Володимир-Волинського, Ковельського та Луцького. Але нещодавно після відповідних доопрацювань у робочих групах Волинська обласна адміністрація надіслала власні пропозиції щодо формування на території Волинської області чотирьох округів. Запропоновано виокремити четвертий, Північний, у складі теперішніх Камінь-Каширського, Любешівського, Ратнівського та частини Маневицького районів. До речі, у 1962-1965 р.р. Ратнівський, Камінь-Каширський, Любешівський райони були одним районом — Камінь-Каширським.

Тож минулого тижня керівники цих районних рад, райдержадміністрацій, голови ОТГ, сільські голови, депутати облради зібралися у Камені-Каширському, аби обговорити перспективи створення четвертого на Волині округу – Північного. Камінь-каширці запросили до себе сусідів, аби обумовити поряд з іншим найголовніше питання – який населений пункт стане центром майбутнього північного округу. На жаль, досягти у цьому якогось компромісу так і не вдалося. Сумнівалася у тому, що це реально, і присутня на зустрічі голова Волиньради Ірина Вахович. Хоча разом з тим вона зауважила: «Якщо нам вдасться напрацювати єдину узгоджену позицію, то, я переконана, вона буде обов’язково почута в профільному Міністерстві».
Та позиції представників кожного з районів різнилися. Голова Ратнівської районної ради Михайло Макарук одразу заявив, що ратнівчани хочуть до Ковеля. Маневиччани добряче озброїлись аргументами про гідності свого району. Депутатки Маневицької районної ради Аліна Базарнова, Людмила Веремчук, екс-голова Маневицької РДА Андрій Линдюк та інші один поперед одним наводили статистичні дані, фінансові показники задля того, щоб переконати у могутності свого райцентру. Голова Любешівської райдержадміністрації Сергій Фесик, голова райради Петро Нагорний, очільник Любешівської ОТГ Олег Кух наголошували на своїй самодостатності, бо, мовляв, вже створили ОТГ. Лише камінь-каширські громадські активісти Богдан Пташник, Сергій Панасюк, Любов Балицька, депутати районної ради Світлана Сидорук, Юрій Лук’янчук намагалися донести всім, що сьогодні варто шукати те, що об’єднує наші райони. А у нас, для прикладу, тісно переплітається сфера послуг та бізнес. Жителі наших районів спільно проводять дозвілля. При потребі ратнівчани,майже завжди любешівці за медичною допомогою звертаються у Камінь-Каширську ЦРЛ. Сподіваємося, нам вдасться відстояти госпітальний округ, і тоді ця практика буде поширеною. Зауважимо, що тепер на території кожного з районів знаходяться міжрайонні установи та організації. Приміром суд (Камінь-Каширський), податкова (Ратне), прокуратура (Маневичі) і т.д.
Та це, скоріш за все, не стане проблемою при формуванні четвертого округу в області. Так само як, очевидно, не стануть перевагою фінансові, економічні показники котрогось із районних центрів при визначенні центру округу. Адже це має значення лише при формуванні ОТГ, а на укрупнення районів не впливає аж ніяким чином. Нині питання в іншому – чи дійсно на Волині потрібен четвертий округ?
Практично всі учасники зустрічі попри суперечки довкола визначення центру четвертого округу Волині були одностайні в думці, що він дійсно потрібен.

Ексголова Маневицької РДА Андрій Линдюк: «Я, звичайно, відстоюватиму позицію, що на Волині має бути 4 округи. Чому чотири? Навіть з позиції робочих місць, котрих може бути до 200-300 на округ і які будуть фінансуватися з державного бюджету. …Думаю, що в окрузі — не в центрі округу — будуть розташовані певні підрозділи і, ймовірно, вони будуть розкидані по всій його території, послуги надаватимуться у представництвах».
Голова Любешівської райдержадміністрації Сергій Фесик: «Безумовно, дуже потрібний четвертий округ. Він мав би бути Поліським. Дійсно, наші райони дуже багато що поєднує. Це і людський, і природній ресурс, і служби, організації. Я погоджуюся в тому плані, що сьогодні суспільство стрімко розвивається і прив’язуватися до теперішніх критеріїв не варто. Вже завтра вони будуть інші. І де, в кого, яка служба знаходиться уже буде не важливо».
Голова Любешівської райради Петро Нагорний: «Ми забули, для чого робляться реформи. Реформа децентралізації покликана наблизити послуги до людей, а не централізувати їх у центрі ОТГ чи району. …Ми не для себе робимо. Якщо стратегічно розглядати дану ситуацію, то слід зважати на те, що четвертий округ — це додаткові робочі місця, а для області загалом, можливо, до 1200 робочих місць. Разом з тим моє бачення як голови, і, думаю, велика частина любешівчан його поділяють: якщо буде модель «область—громада», то центр у Маневичах може бути, якщо на округ будуть покладені якісь функції, то центром має бути Камінь-Каширський, оскільки він географічно розташований в центрі».
Депутат Камінь-Каширської районної ради Юрій Лук’янчук: «Нині нам треба стати на державницьку позицію. Піднятися вище від свого рівня і визнати, що четвертий округ дійсно потрібен. А центр нехай визначають спеціалісти відповідно до розроблених критеріїв».

Отож щодо тих критеріїв. Як розповідав раніше для журналістів «Полісся» регіональний консультант Асоціації міст України з правових питань Валентин Малиновський, за методикою формування спроможного районного рівня, територія нових округів має бути компактною, географічно цілісною та зв’язаною. Чисельність населення округу має становити не менше 150 тисяч осіб. Центрами нових округів в першу чергу визначатимуться міста – обласні центри, а також міста з населенням не менше 50 тисяч осіб, якщо вони розташовані на відстані не ближче 30 кілометрів від межі міста – обласного центру. Зона доступності до центрів нових округів – не більше 60 кілометрів по автомобільних дорогах. А на територіях, які поза зоною доступності цих 60 км, районними центрами пропонують визначати населені пункти, де мешкає не менше 10 тисяч осіб.
Тож Камінь-Каширський, без сумніву, підходить на роль центру майбутнього Північного округу відповідно до цих критеріїв. Адже окрім того, що місто має історію тривалістю у понад вісім століть та ще у 1430 році одним з перших на Волині отримало магдебурзьке право, воно і географічно відповідає вимогам центру, бо практично рівновіддалене від населених пунктів усіх районів. А це дасть можливість створити та підтримувати сприятливе життєве середовище для людей, захисту їх прав, отримання ними якісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг.
Проте чомусь сусіди маневиччани не хочуть з цим погоджуватися. Очікують, що статус центру округу дістанеться їм, бо, мовляв, у них кращий економічний розвиток. Поміж тим зауважимо, що економіка тут ні до чого, оскільки майбутні райони не матимуть свого бюджету, як тепер. І за «круглим столом» у Камені-Каширському про це говорилося. Усі повноваження теперішніх районів отримають ОТГ.

До речі, новими повноваженнями для нових округів, відповідно до законопроєктів, мають стати: нагляд за дотриманням Конституції та законів, прийнятих рішень органами місцевого самоврядування; координація діяльності територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади у межах району; місцева екологічна політика; розробка та супровід інфраструктурних проєктів районного значення, погодження проєктів Державного фонду регіонального розвитку. Цей список не остаточний, і після консультацій з представниками громад, районів та областей може змінитися.
Отже, районних рад не буде. Ліквідують і райдержадміністрації. Натомість з’явиться інститут префектів. Саме вони здійснюватимуть нагляд за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування.
Про це міністерка розвитку громад на території України Альона Бабак зазначила під час презентації змін до Конституції, які передбачають новий адміністративний устрій країни: «Префект – це та людина, яка здійснюватиме координаційну функцію роботи центральних органів виконавчої влади на рівні території, де вона буде призначена. Ця людина представлятиме “руки” уряду. Вона не буде втручатись в діяльність місцевого самоврядування”.
І якраз у четвертому північному районі головною функцією префекта може стати контроль за кордоном з Білорусією, митні платежі, використання надр (мідь, бурштин, торф, сапропель), лісових та водних ресурсів.
До речі, префекта не могтимуть призначати у регіон, де він народився. Його повноваження триватимуть строком 3-5 років в одному районі, а далі – ротація. Префекти мають бути не пов’язаними з місцевими елітами, з якимись зобов’язаннями, а покликані виконувати чисто державну функцію. Окружні префекти призначатимуться і звільнятимуться Президентом за поданням Уряду.

З огляду на це, напевне, дійсно краще, щоб регіональна робоча група при Волинській ОДА своїм вольовим рішенням, керуючись методикою формування спроможного районного рівня, визначилася зі складом майбутнього четвертого “Північного” округу та його центром. Принаймні такий один із компромісних варіантів запропонували окремі учасники робочої зустрічі у Камені-Каширському щодо створення на Волині Північного округу. Який, до речі, потрібен ще й з огляду на те, що, у випадку його не створення Ковельський район буде занадто великим. А це може мати і певні негативні наслідки. Вже тепер жителі міста-залізничника задумуються про ймовірний транспортний колапс, перевантаження у медичній та соціальній сферах.

Тетяна ПРИХОДЬКО.

Please enter banners and links.

НОВИНИ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *