Писемна згадка про Полиці датується 1583 роком. Більше 4 сотень років довелося прожити селу – багата, але й непроста його доля. Попри все, зараз воно квітує і розвивається. Тож іменини маленької батьківщини – 21 вересня – стали для поличан чудовим приводом ще раз пригадати сиву давнину, оглянути сьогодення і заразом зазирнути у світле майбутнє. Свято об’єднало покоління. Видається, кожен віддав краю частинку себе: талановиті виступи, щирі побажання, чарівні виставки виробів місцевих майстрів, спортивні змагання, багато жартів, щасливих посмішок і подарунків зробили минулу суботу особливою. У цей день в Полицях було по-сімейному затишно.
Квітів багато не буває
На іменини дарують квіти, тому в честь іменин села жителі Полиць не поскупилися. Так, з нагоди відзначення чергової річниці населеного пункту та храмового свята Різдва Пресвятої Богородиці з ініціативи педагогічного колективу школи у селі облагородили автобусну зупинку – тепер вона буяє цвітом у всіх сенсах. На стінах споруди – соковиті маки, соняхи, льон та, звичайно ж, калина. Зображення на бокових стінах промовисто повідомляє: тут люблять своє село. Над дорогою – свіжо висаджені клумби.
Місцеві жителі кажуть, що ідею втілювали в життя всім гуртом: хто – фінансово, хто – фізично, а хто й встиг всюди. Приємно, що не залишилися осторонь і представники громади Української церкви християн віри євангельської. Селяни переконані: справжній патріотизм і готовність працювати на благо краю не залежить ні від політичних вподобань, ні від релігії, ні від територіального устрою чи впливів «зверху». І хоча не утворили ОТГ, мають багато планів, адже головне – єдність громади. Отак, захоплені спільною метою, пліч-о-пліч працювали кілька днів. Поштукатурили і пофарбували стіни, перед зупинкою виклали бруківку, а збоку встановили урну для сміття. Особливо трепетним видалося власне оформлення будівлі, до чого активно долучилися депутати, вчителі та учні Полицької ЗОШ.
Орнамент старанно підбирали педагоги-організатори Олена Прокопчук та Оксана Кручик.
Окраса села – його жителі
Біографію краю творять його славні діти, щирі, скромні і працьовиті. А прекрасних людей у Полицях чималенько. Тож концертну програму присвятили, найперше, жителям, небайдужим будівничим краю. Ніхто не лишився поза увагою. У свято згадали і старожилів, самовідданих ветеранів праці, і славних вихідців із села, і наймолодших – його надію. Музичними вітаннями обдарували також тих, хто стоїть на сторожі розвитку краю – освітян, медичних працівників, поштарів, лісівників і працівників сільської ради. І, звичайно ж, відзначили настоятеля місцевого храму Андрія Підвального та невтомну берегиню культурного розвою Євгенію Шиліпук. Особливим трепетом були сповнені слова вдячності, адресовані захисникам рідної землі, зокрема учасникам АТО Русланові Приймаку, Вікторові Кошелю, Вікторові Баньку, Василеві Буську, Василеві Мельницькому, Миколі Боснюку, Олександрові Оліферчуку, Василеві Приймаку і Володимиру Мельнику. У вічність полетіла щемлива пісня в честь мужнього Героя Сергія Приймака у виконанні Інни Іщик.
Полиці – край талантів
День села вкотре засвідчив розмаїття талантів. І справа не тільки у цікаво побудованому сценарії чи захопливому виконанні пісень, а у чарівних, інколи прихованих, здібностях жителів Полиць. Так, погляди усіх присутніх приваблювала виставка дарів осені, влаштована школярами. Неабияке зацікавлення викликали вишиті бісером роботи Людмили Варчук, керівниці шкільного лісництва. Особливою популярністю користувалася святкова фотозона, яку облаштувала нова завідувачка клубу Катерина Пасічко. Натомість ліричний настрій задала місцева поетеса Ольга Помаліна. Її чуттєві вірші торкнули найтонших струн душі. Поза увагою не лишилися також знані у селі рукодільниці, зокрема Лідія Балик, Наталія Зеленко, Марія Приймак та Людмила Варчук, адже їхні невтомні руки створили стільки прекрасного. Красу примножує також дбайлива Оксана Прокопчук: місцеві господині кажуть, що у неї – найкраща клумба на селі.
Осередок духу – школа
На цьому акцентує увагу чи не кожен житель села. Кажуть, власне у школі по-справжньому вирує життя. А все завдяки завзятості мудрого керівника – Романа Прокопчука. Власне, звідси – ініціатива облагородити стару занедбану зупинку, звідси і таланти, адже саме педагоги і учні стали активними учасниками концерту. І хоча свято давно минуло, теплі світлини ще не раз повернуть у приємні спогади.
Іванна ШЕМЕТЮК.
