Із запланованих п’яти об’єднаних територіальних громад у районі утворилася тільки одна – Гуто-Боровенська, про діяльність якої ми уже писали раніше («Успіхи Гуто-Боровенської ОТГ очевидні»). Час, відведений на добровільне об’єднання, потихеньку спливає, однак ситуація лишається незмінною. Громади не хочуть об’єднуватися чи то через ризики, які несе зміна влади, чи то через власні амбіції, а декому, подейкують, ставлять палки в колеса «зверху». В цілому, більшість готова на примусове об’єднання і очікує рішень нової Верховної Ради та можливих змін від Мінрегіону.
Центр ОТГ — лише в Бузаках!
На цьому наполягає влада, яка не хоче чути іншої частини людей, які центром громади бачать село Черче.
Так, через відсутність підтримки з боку влади зависло у повітрі утворення Черченської ОТГ. Жителі сіл Черче, Мельники і Мостище одноголосно «за» щодо такого варіанту об’єднання. Ініціативу довгий час підтримувала також громада села Щитинь (Любешівський район), яка згідна була стати частинкою ОТГ з центром у Черче. Проте, кажуть, через втручання представників районної та обласної рад далі просунутися не вдається. Останні наполягають, що центр ОТГ має бути в Бузаках, на що не погоджуються інші. Загалом, таке об’єднання ініціюється ще з 2015 року. Чому люди відстоюють центр в Черче? Називають кілька факторів: це рівновіддаленість сіл зі значними площами та кількістю населення, можливість будувати мости і дороги за умови збільшення бюджетних надходжень, гідна основа для розбудови інфраструктури.
– Об’єднання добровільне, то чому не дозволити людям зробити так, як вони хочуть? Суть реформи в тому, щоб покращити життя, а головне – надання послуг. Громади самі вирішують, що їм краще, тим більше, коли різниця у «доступності» тих послуг в кілометри, – обурюються селяни.
За принципом Лебедя, Щуки і Рака
Не кращою є ситуація з утворенням Пнівненської ОТГ: досягнути компромісів ніяк не вдається. На статус центру громади претендують Пнівне, Брониця та Воєгоща, і у кожного для цього свій список аргументів: фінансові надходження, інфраструктура, площа, кількість жителів, тощо. Представники цих громад неодноразово збиралися для обговорення різних конфігурацій об’єднання і були близькі до позитивного вирішення справи, однак віз і досі там.
Низка попередніх подій засвідчила, що про утворення Камінь-Каширської ОТГ наразі також не йдеться.
Карасин і Сошичне близькі до об’єднання
Попри усе район має й позитивні зрушення в об’єднавчих процесах. Так, має перспективи невдовзі утворитися Сошичненська ОТГ. За перспективним планом до нової територіальної одиниці з центром у Сошичному мали увійти Карасинська, Личинівська, Нуйнівська, Заліська, Качинська та Стобихівська сільські ради. Однак результати громадських слухань та сесій сільських рад засвідчили, що не всі названі населені пункти хочуть об’єднуватися. Так, після усіх обговорень було прийнято рішення утворити громаду «на двох» (Сошичненська і Карасинська сільські ради) площею більше 140 кілометрів квадратних та загальною кількістю жителів близько 3600-3800 осіб. Це означає, що Сошичненська ОТГ ще отримає підтримку з боку держави шляхом надання субвенцій на формування відповідної інфраструктури громади згідно з планом її соціально-економічного розвитку. Уже пройдено 2 етапи на шляху до створення об’єднаної територіальної громади: ініціювання добровільного об’єднання, а також підготовка проектів рішень та рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та схвалення їх місцевими радами. Наразі відповідні рішення подали в облдержадміністрацію для отримання висновку.
Іванна ШЕМЕТЮК.
