Шановні депутати Камінь-Каширської міської ради!
Прийдіть на сесію 12 червня і з честю виправдайте мандат довіри своїх виборців, зробіть усе, аби ваші імена були вписані в історію міста і району яскравими національними фарбами блакиті неба і золота збіжжя, а не дьогтем.
В українського народу є одне надзвичайно влучне прислів’я: поки грім не вдарить — мужик не перехреститься. Воно дуже характеризує ситуацію в районі щодо децентралізаційних процесів, зокрема створення об’єднаних територіальних громад. Із 5 ОТГ, передбачених перспективним планом, у нас спромоглися сформувати лише одну — Гуто-Боровенську. Усі решта з різних причин дотягнули до критичної часової межі. Адже крайнім терміном добровільного об’єднання, аби встигнути подати усі документи на реєстрацію, провести до нового року вибори і отримати гарантію від держави на фінансову інфраструктурну субвенцію на наступні п’ять років, є 1 серпня. Є ще один часовий поріг добровільного об’єднання — 1 жовтня ц.р. Тих, хто не встигне, не захоче чи не зуміє створити ОТГ за взаємною згодою, після цієї дати об’єднають на примусових засадах. Але ці утворення вже не матимуть від держави фінансової підтримки на розвиток місцевої інфраструктури, що обов’язково негативно позначиться на житті людей таких територій. І не менш головне — місто Камінь-Каширський ризикує втратити шанс отримати в майбутньому статус центру повіту передусім з вини міського голови, депутатів міськради і керівників району та тим самим безвідповідально подарувати його одному із селищ прилеглих районів.
Прикро, що така сумна доля може спіткати район через інертність, безініціативність, байдужість, позицію індивідуальної вигоди тих, хто передусім відповідальний за майбутнє жителів свого села, міста, загалом району або працює на інтереси району-сусіда.
Аби цього не сталося, завдяки ініціативі небайдужих впливових людей, які в минулому були депутатами, керівниками нашого району, завдяки організаційним старанням керівництва РДА, яке нарешті (що особисто мене приємно здивувало!) задекларувало прийнятну позицію щодо об’єднання, вдалося зібрати в сесійній залі районної ради керівників громад і районної влади, частину депутатів міської і районної рад, запросити експертів Асоціації міст України Василя Грома, Валентина Малиновського, багатолітнього керівника району, екс-заступника голови ОДА Івана Карпомиза і вкотре поговорити на наболілу тему. Тригодинна дискусія видалася досить непростою, емоційною, проте вкрай потрібною. У багатьох вона таки розбудила почуття відповідальності. А окремим — як горохом у стіну…
Найпотужнішою і найуспішнішою у районі може бути ОТГ із центром у Камені-Каширському, до якої згідно із перспективним планом можуть увійти населені пункти Раково-Ліської, Клітицької, Грудківської, Осівцівської, Видертської, Ворокомлівської сільських рад, і від утворення якої саме і залежить доля центру майбутнього повіту. У цьому переконаний консультант з бюджетних питань Асоціації міст України, проекту “ПУЛЬС” Василь Гром. Він зазначив, що не бачить потреби детально аналізувати фінансові показники можливої ОТГ, оскільки неоднарозово (за підрахунками редакції — 5 разів) разом із колегами-консультантами робив це на багатьох попередніх подібного роду зустрічах. Такої уваги авторитетного фахівця не мав жоден інший район області.
Водночас Василь Гром наголосив, що прогнозована Камінь-Каширська ОТГ на відміну від подібних об’єднань Волині має ряд позитивних чинників. Він коротко розповів про них учасникам зустрічі, і передусім — представникам міської ради, керівництво якої категорично відмовляється робити будь-що задля об’єднання в ОТГ та своєю “математикою” розрахунків входить у протиріччя з розрахунками експертів Асоціації міст України.
Я свідомо не буду переповідати аргументів і висновків, озвучених Василем Громом, котрі заслуговують на увагу. Запитаєте: чому? А хоча б тому, що аналізом цифр, розрахунків щодо того, вистачить коштів чи їх забракне, вигідне чи не вигідне об’єднання, можна і потрібно було займатися три-чотири роки тому чи бодай минулоріч. Тоді у цьому була така необхідність, логіка, був сенс. Сьогодні ж, коли реально залишилося уже менше двох місяців до кінцевого терміну добровільного об’єднання, аби, як мовиться, застрибнути в останній вагон реформи і отримати від цього на наступні п’ять років кошти держбюджету на розвиток місцевої інфраструктури та не втратити центр повіту, потрібно не цифри аналізувати, а приймати конкретні рішення.
Зволікання з об’єднанням у певній мірі можна було пояснити надією на зміну влади (президента) і відміну реформи. Зміна влади відбулася, однак реформи децентралізації ніхто не збирається скасовувати. Цей процес є незворотній. Про це чітко і однозначно говорять у команді президента Володимира Зеленського. То чому навіть після цього обрана жителями Каменя-Каширського міська влада не хоче усвідомити очевидного? Чому міський голова Василь Бондар з частиною депутатів і зараз відмовляються від ОТГ, зловживаючи наданою народом владою? Адже ніхто з вас, шановні, навіть не поцікавився думкою жителів міста щодо об’єднання. А нагода була. І не одна. Це злочин, коли посадовці одноосібно привласнили право розпоряджатися майбутнім людей, тих, хто їх обрав на керівні посади, довірив мандат депутата, розпоряджатися майбутнім дітей і внуків.
Не менше дивує і те, як може працювати орган самоврядування без основоположних документів, одним із яких є Статут? Або як у життєдіяльності громади можна обійтися без Положення про громадські обговорення, голосування за яке на останній сесії міськради було успішно провалене? При всій повазі до інституту влади самоврядування з огляду на вище сказане міська рада, даруйте, нагадує контору. Ще раз вибачте, якщо когось образив таким порівнянням.
Очевидно, що така ситуація склалася неспроста. Упродовж останніх днів серед людей шириться досить багато інформації, від якої (якщо це правда) стає прикро за окремих наших посадовців. Так ось, фактор створення Камінь-Каширської ОТГ буде ключовим і вирішальним при визначенні центру майбутнього повіту, який передбачається сформувати на базі територій нашого, Любешівського і частин Ратнівського та Маневицького районів. Сьогодні робиться все, аби не було створено Камінь-Каширської громади. Управління цією грою здійснюється з будинку №2, що на вулиці Воля. Хто в цьому сумнівається? Згідно із задумом “стратегів” статус центра повіту має отримати смт Любешів. За це диригентам “гри” обіцяють хабар — керівні посади у новій владі. Бо за інших умов вони туди не зможуть зайти. Шановні керівники з будинку на вул. Воля, 2, так про вас говорять люди.
Такою є наша сумна реальність. Очевидно, над містом і районом витає примара зради близько 65 тисяч його жителів…
30 травня ініціативна більшість депутатів міської ради (17 підписів) зареєструвала повідомлення про скликання позачергової сесії на вівторок, 4 червня, з порядком денним: 1) Про прийняття Положення “Про громадські слухання в Камінь-Каширській міській раді”; 2) Про ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад міста Каменя-Каширського, сіл Підцир’я, Олексіївка Камінь-Каширської міської ради, сіл Клітицьк, Яловацьк, Гута-Камінська Клітицької сільської ради, сіл Раків Ліс, Підріччя Раково-Ліської сільської ради, села Грудки Грудківської сільської ради, сіл Осівці, Ольшани, Залазько Осівцівської сільської ради, села Видерта Видертської сільської ради, села Ворокомле Ворокомлівської сільської ради в Камінь-Каширську територіальну громаду з центром у місті Камінь-Каширський; 3) Різне.
Ще вранці минулого понеділка Василь Бондар був категоричним щодо підписання розпорядження про скликання сесії і оприлюднення його та порядку денного у визначеному порядку. Але вже ближче до кінця цього дня розпорядження таки з’явилося на сайті міськради, у якому зазначено скликання позачергової сесії на 12 червня ц.р. Відтак депутати готуються тепер до вирішального “бою” за ОТГ і право отримати Каменем-Каширським центру можливого майбутнього повіту.
Отож, шановні депутати, вам довірили мандат кожен із нас, жителів міста. Отже, ви найдостойніші серед тих, з ким змагалися за довір’я виборців. Тож прийдіть на сесію 12 червня і з честю виправдайте це довір’я, зробіть усе, аби ваші імена були вписані в історію міста і району яскравими національними фарбами блакиті неба і золота збіжжя, а не дьогтем.
Петро ТРОФИМЧУК,
редактор газети “Полісся”.
