З допомогою цієї механічної установки, яку назвали “Млинок”, селяни хочуть наповнити водою штучне озеро площею 2 гектари
У тому, що жителі села Воєгоща згуртовані та цілеспрямовані, не варто зайве переконувати. Вони давно усвідомили, що чекати допомоги «зверху» – марна справа: свої проблеми необхідно вирішувати власноруч. Схоже, ця теза стала неписаним законом громади. Відтак, воєгощани вкотре відзначилися ініціативністю: вирішили не зволікати і запобігти висиханню озера на в’їзді до села.
Штучне озеро площею 2 гектари – цінний водний об’єкт, який завдяки своєму розташуванню може стати окрасою Воєгощі, його рекреаційною «родзинкою», адже знаходиться близько до траси та відносно недалеко до центру села. Крім того, велику роль відіграють наявність зручного доїзду та гарні краєвиди. Кращого місця для відпочинку на лоні природи годі й шукати в будь-яку пору року, адже тут було б зручно позасмагати і покупатися влітку, покататися на ковзанах взимку, порибалити, влаштувати пікнік тощо. З огляду на це громада села налаштована серйозно: у планах обладнати пляжну зону, встановити альтанки, запустити рибу тощо. Не приховують: роблять це для себе, для дітей, щоб ті мали де культурно відпочити. Наразі взялися наповнити водою озеро, глибина якого сягнула 1 метра.
Насправді, ідея «порятувати» водойму виникла раніше: вже більше півтора року селяни обдумували як це зробити, складали проект механізму для перекачування води, конструювали його. І ось пофарбований в патріотичні жовто-блакитні кольори «Млинок» успішно встановлений на центральному каналі та інтригує всіх проїжджих дорогою Камінь-Каширський – Седлище: одні думають, що це для краси, інші – для виробництва електроенергії, треті просто дивуються установкою. Конструктори пояснили, що назва їхньої «водокачки» не випадкова, історична. Як свідчать перекази, колись, у 1900-х роках, на тому місці стояв млин на воді. У 1914 році козаки спалили його, а дорога до села отримала назву «Млинок». Більше того, механізм дійсно міг би стати джерелом альтернативної енергетики, але до села для цього далекувато, та й нема такої потреби.
Ідея конструкції «Млинка» належить жителям Воєгощі – ніде подібного не бачили, робили на основі власного досвіду. Пристрій повністю металевий, відповідно – не з дешевих. Однак люди зацікавлені розвитком свого села і реалізацією проекту, тому ніхто не стояв осторонь – кошти зібрали усією громадою. Принцип роботи механізму наступний: течія рухає лопаті «млинка», які, у свою чергу, задіюють роботу черпаків, що піднімаються у висоту на 6, 5 метрів. Забрана вода потрапляє в бак, а з нього – у колодязь, названий «кайдубом» (відстань між ними – 10 метрів). Уже звідси вода через підземну трубу прямує на місце призначення – в озеро. Передбачають, що механізм працюватиме постійно, але якщо озеро почне «розливатися» – воду перекриють. Загалом, за підрахунками ініціаторів проекту, рухома частина пристрою проходить повне коло за 3 хвилини і «набирає» 400 літрів води, за півгодини – 4 тонни, відповідно, за годину – 8 тонн, а за добу – 190. На сьогодні лишилося небагато роботи: прокопати траншею для водопроводу і встановити трубу. Імовірно, за тиждень-два механізм запрацює на повну силу.
Дивишся на «Млинок» і не перестаєш дивуватися людському розуму, фантазії і силі єдності. Недаремно у народі кажуть, що гуртом і батька легше бити: досвід окремих громад, на зразок воєгощанської, свідчить, що спільнотою можна вирішити багато проблем, навіть якщо вони видаються надзвичайно складними.
Іванна ШЕМЕТЮК,
село Воєгоща.
