Незалежна громадсько-політична газета

Наш земляк — законотворець у сфері польської медицини

yp

Уродженець Каменя-Каширського, доктор медичних наук Збіґнєв Павлович є відомим польським політиком. У свій час він був сенатором сьомого скликання верхньої палати парламенту Польщі, а на виборах 2015 року обраний до складу членів нижньої палати Національної Асамблеї Республіки Польща — Сейму та став його депутатом. 

Польща є набагато ближчою для камінь-каширського краю, аніж інколи це здається. І не тому, що нас єднає спільна, подекуди важка минувшина. Сьогодні навіть важко осягнути, скільки уродженців району пустили своє коріння у містах і селах цієї сусідньої держави. Вдумайтеся, за роки Другої світової війни на терени польських земель лише з маленького села Малі Голоби за офіційною статистикою виїхало понад дві сотні жителів. А ще багато польських та українсько-польських родин жили до війни в селах Кримне, Майдан, Тоболи, Верхи, Ворокомле та в самому Камені-Каширському. Їхні нащадки — діти та онуки, що народилися вже у Польщі, не цураються свого походження, часто шукають на різного роду генеалогічних форумах в мережі Інтернет відомості про життя своїх батьків, бабусь та дідусів на Поліссі.
Чимало переселенців з району стали відомими не тільки в Польщі, але і за її межами. Одним із таких є польський політик, доктор медичних наук, сенатор сьомого терміну, депутат Сейму 8-го скликання Збіґнєв Міхал Павлович, що народився у місті Камені-Каширському. Історія життя цієї талановитої людини — це школа долання перешкод на шляху сходження до своєї мрії.
На світ Божий він з’явився якраз у розпал війни — 22 вересня 1943 року, коли у Камені-Каширському стояли німецькі окупаційні війська. Ще до приходу радянської влади, рятуючись від переслідування, сім’я Павловичів, як і багато інших польських родин, емігрувала на землі етнічної Польщі.
Майже все своє свідоме життя Збіґнєв Павлович навчався, освоював нові знання та удосконалював навички. У 1967 році закінчив медичний факультет Військово-медичної академії в Лодзі, де в 1977 році отримав другу спеціалізацію “загальна хірургія”. 1974 року він захистив науковий ступінь доктора медичних наук. Також він є випускником економічного факультету Варшавського університету. Диплом цього вузу він здобув у 1993-му вже у зрілому віці, у майже 50 років.
Професійну діяльність Збіґнєв Павлович розпочав у Військово-медичній академії в Лодзі. У 1967-1969 роках був лікарем військової частини Сілезького військового округу у Вроцлаві. З 1972 по 1984 рік працював у Другій хірургічній клініці Медичної академії в Лодзі. Деякий час у складі миротворчої місії ООН перебував на території Єгипту. Працював у польському польовому шпиталі, де здобув свій неоціненний досвід військового хірурга.
У 1985 році Збіґнєв Павлович очолив Військову клінічну лікарню в польському містечку Бидгощі. Потім він був послідовно заступником командира, а згодом командиром цієї лікарні (1988-1995 роках). У 1995-1996 роках очолював Службу охорони здоров’я Поморського військового округу. А з 1996 року став директором Центру онкології імені Францішека Лукашчика в Бидгощі.
Пан Збіґнєв є членом Товариства польських хірургів, Польського об’єднання онкологів та Польського онкологічного товариства, а також Польської асоціації директорів лікарень. Він є членом Куявсько-Поморського столичного клубу, організації підприємців, які працюють на розвиток регіону та його просування.
Обіймаючи високі державні посади, лікар Павлович ніколи не забував про простих людей. Саме з його ініціативи та за активної участі споруджено реабілітаційний та спортивний центр у Бидгощі, закладено ідею створення медичного університету в цьому місті.
Зарекомендувавши себе активним у громадському житті, Збіґнєв Павлович отримав переконливу перемогу на виборах до парламенту Республіки Польща. Спочатку у 2007 році був обраний сенатором верхньої палати польського сенату. А на парламентських виборах 2015 року він пройшов до складу членів нижньої палати Національної Асамблеї Республіки Польща — Сейму та став його депутатом. Нині є членом депутатського Комітету з питань охорони здоров’я Республіки Польща. До речі, за вагомі здобутки Збіґнєв Павлович відзначений рядом нагород. Зокрема, у 2005 році він удостоївся лицарського хреста “Ордену Відродження Польщі”, що є другою за значимістю польською державною нагородою після ордена “Білого Орла”.
Підготував
Олесь Федорович.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *