До редакції звернулися жителі села Раків Ліс із проханням допомогти вирішити наболіле питання: уже більше 25 років вантажівки, припарковані біля житлового будинку №14а по вулиці Шевченка, перекривають дорогу.
Вантажні автомобілі належать В’ячеславові Карпіку, власникові меблевого бізнесу. Раніше під його парканом стояло три великогабаритні машини, наразі – дві, але це не покращило ситуацію. Люди роздратовані: сусід має свій магазин, облаштовує склад – нехай паркує машини там, або шукає вільне місце. На дорозі вони заважають. Така самовільна стоянка обмежує особистий простір селян. Люди обурюються, що не видно дороги, розминутися на тому відрізку шляху також неможливо. «Заставлена» вулиця позбавлена не тільки безпечного простору, але й краси. Виникає питання: чому хтось влаштовує свій комфорт, нехтуючи думкою і правом на зручності інших?
– Це ж дорога для всіх, спільна, і права у нас рівні. Якщо вже так пішло, то нехай кожен вижене свій транспорт з подвір’я і ставить де хоче, – роздратовано бідкаються жителі вулиці Шевченка.
Занепокоєні, бо фури збільшують імовірність виникнення аварійних ситуацій. На перший погляд, фури не становлять перешкоди рухові, але огляд місцевості дозволяє зрозуміти, в чому суть тривоги: по тій стороні вулиці, де стоять машини, дорога рівна, а з іншого боку – рів, бетонні плити. Неприємності уже траплялися і люди хочуть запобігти їх повторенню. Переживають, що можна вийти на дорогу і не побачити вчасно машини, кінної підводи, корови, врешті-решт. А що, якщо це буде дитина? Стверджують, що кінний транспорт стає небезпечним – тварини полохаються фур.
– Одного разу їхала підвода, а кінь перелякався, поносив керманича. Добре, що той чоловік вчасно зіскочив і нікого поруч не було, бо була б трагедія, – розмірковує очевидець.
Крім того, селяни нарікають, що під час польових робіт важко заїхати у своє подвір’я, адже завантаженим транспортом небезпечно розвертатися в таких умовах, доводиться змінювати маршрут, що теж незручно. Однак найскладніше, кажуть, взимку: дорога слизька, роз’їжджена, страшно їхати понад ровом, щоб не знесло. Іти теж незручно, коли слизько, доводиться опиратися об машини. Люди стверджують, що неодноразово казали сусідові прибрати вантажівки. Органи місцевої влади також обіцяли посприяти вирішенню проблеми, проте жодних змін не трапилося. Володимир Ніщик,голова місцевої сільської ради, зазначив, що негативно ставиться до ситуації і раніше повідомляв про це В’ячеслава. Розмова із власниками вантажівок розставила все на свої місця. Вони готові піти назустріч сусідам, але стверджують, що ніхто з цим питанням не звертався.
– Чули про проблему з переказів. Погрожували навіть колеса порізати. Дивує одне: чому за стільки часу ніхто нічого не сказав особисто? Підозрюємо, що конфлікт спричинила особиста образа деяких сусідів, – висловило свою позицію подружжя Карпіків.
Хоча селяни й відгукуються про сусіда як людину добру, однак налаштовані рішуче. Готові звертатися у районні органи влади, до правоохоронців. Натомість власники фур не проти діалогу з незадоволеними, мирного і відкритого врегулювання конфлікту без посередників. Однак, ситуація, що виникла, обурює і вони готові захищати свої права.
Іванна ШЕМЕТЮК,
село Раків Ліс.
Please enter banners and links.