Тим часом частина депутатів міської ради на чолі з її головою не готові до цього.
Розпочинати добровільне створення Камінь-Каширської ОТГ чи все-таки краще зачекати примусового об’єднання? Ця дилема знову постала перед депутатами міської ради. Вони, а також окремі небайдужі жителі міста, району намагалися вкотре обговорити і зрозуміти, як та коли розпочинати процес децентралізації у Камені-Каширському. Відтак запросили до себе на зустріч експерта з розвитку місцевого самоврядування, радника із питань децентралізації Волинського центру розвитку самоврядування Оксану Урбан.
Представники міської ради вже не вперше збираються та ведуть мову про це, однак дотепер конкретних кроків їм так і не вдалося зробити. Правильніше, депутати вже ініціювали створення Камінь-Каширської ОТГ (при чому не вперше), але міський голова Василь Бондар не видав розпорядження про проведення громадських слухань. Зволікання із розпорядженням Василь Іванович мотивує тим, що для цього передусім потрібно затвердити на сесії міської ради Положення про громадські слухання. Але поряд з цим не поспішає скликати сесію.
Таким чином за «круглим столом» ще раз обговорили аргументи щодо того, чому варто об’єднуватися, та розглянули кілька форматів об’єднання, запропонованих депутатом районної ради Костянтином Марчуком.
Отож серед аргументів, які спонукають до створення ОТГ (а про їх ми уже писали у попередніх номерах), — передусім прямі відносини із державним бюджетом, додаткові повноваження, передача у власність громади усіх земель та додаткові фінансові надходження. І про це нижче ми розповімо детальніше.
— Внаслідок об’єднання громади отримують нові фінансові ресурси і додатково значно більшу відповідальність. Коли ми спілкуємося із громадами і це обговорюємо, я наголошую, що мені дуже хочеться, щоб змінювався не лише адміністративно територіальний устрій, а й готовність громадян до конкретних дій, — зазначила радник із питань децентралізації Оксана Урбан.
Громади повинні розуміти, наголосила Оксана Анатоліївна, що при об’єднанні не варто розраховувати на чиюсь опіку і турботу. Пора уже змінювати свою свідомість і самому братися за власний добробут.
Однак, судячи із дискусій, які лунали в залі, частина депутатів до цього не готова. Окремих з них найбільше лякає те, що на плечі ОТГ ляжуть школи, дитячі садочки, позашкільні установи, музична школа, музей, бібліотеки, клуби, спорт, медичні заклади. Боїться цього і зокрема керівництво міської ради. Адже дотепер всі установи, що знаходяться в райцентрі, перебувають на утриманні районного бюджету. Тобто у міській раді ані найменшим чином не переймаються питаннями їх фінансового забезпечення. Бюджет міської ради складається суто із власних надходжень, є бездотаційним і велика його частина іде зокрема на соціально-економічний розвиток території міської ради, для прикладу, на будівництво тротуарів, білощебеневих доріг, поточний ремонт асфальтованих, освітлення вулиць та інше. А єдине джерело надходжень міського бюджету – це податки: податок на землю, єдиний податок, акцизний збір, орендна плата.
Бюджет об’єднаної територіальної громади, звичайно, буде більш різноплановим. Зауважимо, він складатиметься із власних доходів, трансфертів із державного бюджету. У казну ОТГ надходитиме базова дотація, додаткова дотація на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти і охорони здоров’я, освітня та медична субвенції, субвенція на формування інфраструктури ОТГ. А окрім того — субвенції на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами та інші.
При цьому до власних доходів будуть зараховуватися, окрім податку на землю, єдиного податку, акцизного збору, орендної плати, також 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). А ще запроваджені у 2019 році земельний податок за лісові землі та встановлення ставки податку за один гектар лісових земель, 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин.
Наразі, щоб порахувати приблизний розмір бюджету майбутньої Камінь-Каширської ОТГ у форматі за перспективним планом, потрібен час і допомога фахівців. Тому ми спробуємо лише приблизно проаналізувати, чи дійсно грошей не вистачатиме, як застерігає зокрема міський голова.
Отож відомо, що минулого року бюджет міської ради становив орієнтовно 17 мільйонів гривень. Якби Камінь-Каширський входив у ОТГ, то у 2018 році він мав би ще плюс до цього за підрахунками експертів близько 33 мільйони гривень. І поки що не беремо до уваги інші надходження.
Чи вистачило б цих 50 мільйонів на утримання міських установ? Рахуймо.
Річне утримання міських дитячих садочків складає майже 15 мільйонів гривень. Позашкільні організації (станція юних техніків, будинок дитячої та юнацької творчості) обходяться у 5 мільйонів гривень. На утримання районного будинку культури в рік витрачається понад 2 мільйони, на школу мистецтв – 4,5 мільйона, на центральну районну бібліотеку та районну дитячу бібліотеку разом – 1,5 мільйона, районний краєзнавчий музей – 0,5 мільйона гривень. Ми не порахували школи та медустанови тому, що на оплату праці педпрацівників та медиків виділяється відповідно освітня та медична субвенція з державного бюджету. А первинна ланка медико-санітарної допомоги взагалі тепер фінансується з державного бюджету за окремою схемою. З міського бюджету довелося б ще виділяти на оплату енергоносіїв лікарні та на утримання шкіл. Що стосується останнього, то минулого року на ці потреби пішло: приблизно 5 мільйонів гривень на енергоносії та 9 мільйонів гривень на утримання міських шкіл.
За кошти державного бюджету будуть і надалі утримуватися Камінь-Каширське ВПУ, ветлікарня, ветлабораторія.
Однак не варто забувати про те, що на плечі ОТГ ляже також утримання «будинку престарілих», доведеться виділяти кошти на програми місцевого значення щодо соціального захисту, розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, розвитку фізичної культури і спорту, культурно-мистецькі програми.
Як бачимо за орієнтовними підрахунками коштів на все вистачає. Єдине, що, об’єднавшись із селами, містові доведеться трохи із ними ділитися. Якщо проаналізувати бюджети тих сільських рад, які мають увійти до Камінь-Каширської ОТГ, лише окремі з них виглядають оптимістично. Наприклад, бюджет Раковоліської сільської ради у 2018 році становив 1 млн 381 тис. грн власних надходжень, Клітицької — 945 тис. грн. Біднішими були скарбниці Осівцівської сільської ради – 297 тис. грн., Грудківської – 331 тис. грн, Видертської – 529 тис. грн, Ворокомлівської – 320 тис. грн. Втім, слід зауважити, на села у випадку добровільного об’єднання в ОТГ держава обіцяє виділення інфраструктурної субвенції. Її розмір на Камінь-Каширську ОТГ у форматі, передбаченому перспективним планом, становитиме 3 мільйони гривень.
Зрештою, як пояснювали вже не раз експерти з децентралізації, навіть якщо грошей і вистачатиме лише «впритик», все одно громадам вигідно об’єднуватися. Адже новий формат дає більше можливостей. І зокрема на цій зустрічі Оксана Урбан вкотре наголосила, що внаслідок реформи підвищується зацікавленість органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошуку резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів.
Присутній на зустрічі депутат районної ради Костянтин Марчук зауважив, що Гуто-Боровенська ОТГ за усіма показниками була набагато слабша від майбутньої Камінь-Каширської, але це людей не зупинило і тепер не можна сказати, що вони в чомусь програли і шкодують про об’єднання.
— Об’єднавшись, сільські ради тепер думають стратегічно над вирішенням власних проблем та потреб, над наповненням казни та економії коштів. І одним із плюсів їх об’єднання є, приміром, те, що будівництво школи в Оленине тепер може розпочатися швидше, аніж це було б у складі району. Адже на Камінь-Каширщині не дозволили б будувати одразу дві школи. Ми знаємо, що завершується будівництво Осівцівської школи і на часі — Стобихівської. Але оскільки Гуто-Боровенська ОТГ є окремою адміністративно-територіальною одиницею, вона може претендувати на виділення коштів з державного бюджету на школу в Оленине, — навів приклад Костянтин Володимирович.
Аварійних освітніх закладів у населених пунктах, які можуть увійти до Камінь-Каширської ОТГ, нема, малокомплектних шкіл нема. І, зауважимо, оскільки наповнюваність ЗОШ чимала, тут може навіть бути економія освітньої субвенції.
До речі, про сільські ради, які можуть увійти до Камінь-Каширської ОТГ. Учасникам зустрічі запропонували обговорити кілька форматів об’єднання. Адже поки ще відбувається добровільне «сватання», можна вибрати для себе найвигідніший варіант. Відтак один із них — це об’єднання лише із Раків Лісом, інший — лише із найближчими сільськими радами: Раковоліська, Клітицька, Грудківська, Осівцівська. У інших варіантах присутні також Ворокомле, Видерта і навіть Мала Глуша, а також Воєгоща, Брониця та Пнівне. Але на одній із попередніх децентралізаційних зустрічей останні три сільські ради чітко висловили своє бажання створювати свою громаду, бо перспективи власного розвитку у складі Камінь-Каширської не бачать.
Таким чином депутати міської ради та її керівництво тепер повинні обдумати, який формат для них найбільше підходить та нарешті визначитися, чи будуть вони добровільно розпочинати створення ОТГ, чи ж чекатимуть примусового об’єднання. Підкреслюємо, що у випадку добровільного процесу громади ще протягом 5 років отримуватимуть інфраструктурну субвенцію. А ще на попередній зустрічі з приводу децентралізації із консультантами проекту «Пульс» експерт із правових питань Валентин Малиновський обіцяв навіть допомогти підготувати проект на створення ЦНАПу за європейські кошти. І знову ж таки частина депутатів міської ради ставить акцент на добровільному об’єднанні цього року, аби Камінь-Каширський не втратив можливість стати повітовим центром.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
