Днями в приміщенні Камінь-Каширської центральної районної бібліотеки відбулася творча зустріч із поетесою, мисткинею, жінкою непростої долі Наталією Лабнюк (на фото). Доля гості видалася направду скупою на подарунки і похвалу. Від самого дитинства судилося Наталії Йосипівні спізнати немало горя. У дорослому віці випало пройти через пекло сімейної тиранії, поневіряння на чужині та зраду найдорожчих людей, аби згодом опинитися на іншому березі, де чекало щастя, кохання, а ще надія на краще життя, котре звикла мужньо творити своїми руками.
З малечих літ пані Наталія має також звичку усе побачене, пропущене крізь серце і душу, викладати на папері. Бо, зізнається, поезія – те, що тримає її на світі. Так, у далекому 2008 році вийшла друком перша книга авторки “Одинока незабудка.” Наповнена спогадами про пережите і нова збірка віршів “Щасливий листопад”, яку представила читацькому загалу цього разу.
У затишній атмосфері книгозбірні присутні заслухали новий поетичний доробок авторки. Кожна поезія була дуже особистою, зворушливою до глибини єства, звучала без фальші, часом викликала радісну посмішку на обличчі слухачів. А ще кожен вірш нагадував свого роду сповідь. Адже поетичним словом Наталія Лабнюк розповідала про сокровенне, здобутий гіркою ціною життєвий досвід.
Її лірика – це біль, любов, щирі почуття. У тих віршах — дитинство без батьків, де підтримки доводилося чекати лише від бабусі, невдалий шлюб, нелегкі заробітчанські будні. Багато там і критичного гумору.
Себе авторка вважає людиною сільською, каже, лише там, серед краси природи, чистого повітря, відчуває комфорт. Нині вона мешкає у Личинах і навіть написала про село вірш, на основі котрого постала пісня, що тепер є гімном села.
Під час розмови із шанувальниками Наталія Йосипівна повідала про плани на майбутнє, а ще відповіла на кілька цікавих запитань.
До слова, на писанні віршів таланти Наталії Йосипівни не вичерпуються. У вільний час жінка виготовляє ляльки-мотанки, малює, створює різноманітні поробки. Одну з красунь-лялечок вона подарувала на згадку працівникам бібліотеки.
Олександр ПРИЙМАК.
Фото автора.
