Понад три десятиліття тому трапилося велике лихо, котре назавжди похитнуло віру людства у безпечність ядерної енергетики. У ніч на 26 квітня 1986 року кілька потужних вибухів повністю зруйнували четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Внаслідок викиду радіації забрудненню піддалися величезні площі не лише в Україні, де знаходилася станція, а й далеко за її межами.
Та масштаби трагедії могли бути значно більшими, якби не тисячі людей різних професій — пожежні, військові, інженери, будівельники, тощо, котрі зробили, здавалося б, неможливе, приборкали “мирний” атом, який вирвався з-під контролю людського розуму. Завдяки їхній самовідданій праці вдалося подолати катастрофу і її наслідки, а згодом законсервувати знищений енергоблок.
Світ видихнув з полегшенням. Але чи знає він, якою ціною вдалося досягти цієї перемоги! Смертельні дози опромінення, отриманні ліквідаторами в чорнобильській зоні, багатьох із них давно звели в могилу. Ті, кому пощастило вижити, залишилися інвалідами, страждають від невиліковних хвороб, постійно “сидять” на медикаментах.
Щорічно 14 грудня у нашій державі вшановують героїв, які поклали свої життя, здоров’я за те, аби врятувати Україну та решту світу від смертоносної дії радіації. З нагоди пам’ятної дати в приміщенні Камінь-Каширської райдержадміністрації відбувся тематичний захід, по завершенню якого присутні на ньому земляки-чорнобильці, представники влади, громадськість вирушили до міського парку, де біля пам’ятного знаку учасникам ліквідації наслідків аварії щирою молитвою пом’янули душі загиблих.
Олександр
ПРИЙМАК.
