Грудківській школі є чим пишатися. Адже наш восьмикласник Павло Сидорук здобув 3 місце у І Міжнародному дитячому літературному фестивалі “Literature-Future”, заснований благодійним фондом “Я – майбутнє України». Павло нагороджений дипломом фестивалю і грошовою премією 5000 гривень, а школа – відзнакою «Тут навчається майбутнє України».
Фестиваль проходив15-16 вересня у Чернівцях, якому передував конкурс на найкращу літературну учнівську роботу у будь-якому жанрі. Прочитавши умови конкурсу, який був націлений на популяризацію творчості обдарованих дітей України і їх заохочення до написання оригінальних авторських творів, ми вирішили обов’язково взяти участь. Ще у березні роботи трьох наших учнів були надіслані на конкурс. Я була здивована, коли мені на початку вересня зателефонували організатори конкурсу і повідомили про запрошення Павла на фестиваль у Чернівці.
Загалом у конкурсі взяли участь більше 1000 дітей. 100 найталановитіших дітей-авторів України з усіх регіонів нашої Батьківщини, переможців всеукраїнського літературного конкурсу «Я – майбутнє України», з’їхалися у столицю Буковини, щоб прочитати свої твори, послухати майстер-класи від відомих письменників та поспілкуватися на творчі теми.
Повернувшись додому, Павлик поділився враженнями від фестивалю:
– Найперше, я був приємно вражений запрошенням. Фестиваль залишив море приємних спогадів, емоцій. Насамперед я був зачарований дружньою атмосферою фестивалю, добротою та людяністю очільниці фонду Марти Левченко. З гарним напутнім словом звернувся до нас український поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Вадим Крищенко. Цікавими були зустрічі з досвідченими письменниками із різних країн світу, які ділились досвідом та розповідали про таємниці письменницької майстерності. Особливо мені було цікаво спілкуватися з членом журі літературного конкурсу, поетесою Тетяною Сокіл. Вона розказала нам про свій шлях у поезію, про роботу в театрі, до речі, мою гумореску “Гнатові вареники” пані Тетяна включила у виставу. Та найбільше емоцій і незабутніх вражень я отримав від спілкування з відомим артистом Олегом Скрипкою. Мені імпонує його людяність, доброта та щирість. Спілкування було невимушеним, теплим, родинним. Багато історій співак розповідав із власного життя, подорожей. Я захоплююсь його патріотизмом та волонтерською діяльністю.
Крім того, організатори фестивалю подбали і про наше дозвілля . Цікавою була екскурсія вулицями старовинного європейського міста. Чернівці – це затишне і туристичне містечко.
Я щиро вдячний організаторам фестивалю, адже спогади про ці вересневі дні будуть зі мною все життя. А ще я дякую своєму наставнику, улюбленій вчительці української мови Світлані Ярославівні Найдич.
Вся шкільна родина вітає Павла із перемогою. Бажаємо успіхів, творчих злетів, підкорити ще не одну вершину та здійснення мрій. Пишаємося, що майбутнє України навчається у нашій школі!
Алла МИТЧИК,
заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ст.
села Грудки.
Мама
Матусю кохана, єдина,
Ти — бабуся, сестра і дружина.
До ніг твоїх прихилю я небо.
Ти поруч — і більшого щастя не треба.
Як б’ється в любові серденько!..
Тож будьте щасливі ви, ненько,
Будьте поруч завжди із нами,
Не старійте, рідненька, з роками.
Цвітіть, як весняна квітка,
Берегиня ви наша, лебідка.
Душа хай співає піснями
Теплими світлими днями.
Хай життя колоситься нива.
Ви будьте, ненько, щаслива.
Ви будьте, голубко, багата.
А добром хай повниться хата.
СЕСТРА
Жили мама, тато, я.
Було дуже добре.
Тут родилася сестра,
І розпочалося горе.
– Павлику, дивись, дивись,
Сестра лізе вгору, вниз.
Павлику, дивись, дивись,
Сестра лізе всюди, скрізь.
В руки зошита беру
Виконать домашку,
А у зошиті давно
Вже цвіте ромашка!
В математиці чомусь
Мінус схожим став на плюс.
В географію дивлюсь і ніяк не розберусь:
Щойно була «Україна», а вже стала «Білорусь».
З біології павук
До фізичних втік наук,
А в малюнках, де слони,
Вмить з’явилися в’юни.
І питаюсь в мами я,
І питаюся щодня,
Ну чому я не молодший,
І до того ж не сестра?
ГНАТОВІ ВАРЕНИКИ
Діти вміють жартувати –
Це усім відомо.
І сказали вони Гнату,
Ще зовсім малому,
Що цієї осені
На нашім городі
Насіяли вареників,
Що стануть в пригоді.
Прийшла весна,
Вже травичка на городі сходить,
А наш Гнатик між нею
З виделкою ходить.
Не дотне малеча ще,
Що шукає марно,
Бо вареники смачні
Тільки мама зліпить гарно.
Павло СИДОРУК.
