Чого чекати всім операторам ринку після введення в дію нової системи контролю якості і безпеки харчових продуктів?
4 квітня набув чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Тож ось уже місяць Держпродспоживслужба у Камінь-Каширському районі діє відповідно до нього. Перші перевірки здійснені — відповідно перші недоліки виявлені.
Нові підходи, запроваджені новим законом, є, звичайно, суворішими, а нові штрафи жорсткішими. І це, як вважають експерти, повинно піти на користь усім: і операторам ринку, і споживачам. Хоча в той же час серед пересічного населення можна зустріти і думки стосовно того, що нововведення знову спонукатимуть до корупційних діянь.
Отже, про те, що насправді передбачає новий закон та чого чекати, зокрема, підприємцям Камінь-Каширщини, журналістам «Полісся» розповідає начальник управління Держпродспоживслужби у Камінь-Каширському районі Віталій Макарчук.
— Скажу так, цей закон має на меті створити умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів. Встановлені ним умови проведення перевірок юридичних осіб, фізичних, підприємців, водночас запроваджують чіткі і прозорі процедури. А тому, вважаю, говорити про якусь корупцію немає підстав. Новий формат перевірок повинен відбуватися відповідно до запровадженого чек-листа (уніфікований акт перевірки), в якому є конкретний перелік питань, які має з’ясувати інспектор. А вимоги чи запитання, не вказані у акті перевірки, інспектор ставити не має права.
— Чи ж відомий зміст цих чек-листів підприємцям (виробникам)?
— Звичайно, зміст цього документу не є секретним. Його можна скачати із сайту Держпродспоживслужби і за ним підготуватися до візиту інспектора, ліквідувавши всі свої потенційні огріхи.
— Але ж тепер перевірки повинні проводитися без попередження?
— У майбутньому перевірки дійсно будуть проводитися без попередження. І це має спонукати підприємців постійно тримати ситуацію під контролем. Але ця норма ще не введена в дію. Тож тепер ми ще попереджаємо про перевірки за 10 днів. Але з часом, думаю, інформуватимемо оператора ринку, наприклад, лише про те, скільки разів на рік його мають перевірити.
— Ведеться мова про те, що тепер всі перевірки повинні фіксуватися на відео. Це так?
— Так. Відповідно до нового законодавства, інспектори повинні проводити відео- та аудіофіксацію процесу перевірки.
— Чи маєте ви для цього необхідні засоби?
— Маємо. Потрібною апаратурою нас забезпечили ще до набуття чинності даного закону. Також провели для майбутніх інспекторів потрібне навчання, ознайомили, як працювати із технікою. І вже з квітня її застосовуємо у своїй роботі.
— Тобто ви вже проводили перевірки по-новому?
— Так. Ми вже перевірили два об’єкти після введення в дію вищезгаданого закону. Це об’єкти із переліку тих, які мали перевірятися планово. Цей перелік формувався автоматизованою системою ще минулого року в Держпродспоживслужбі України. Загалом у нього входить 15 операторів ринку (котрі мають стосунок до поводження із харчовими продуктами), яких будуть перевіряти у першому півріччі. А це і СВК, і магазини, кафе, ресторани… Всього ж у районі є 298 таких об’єктів. Тож, думаю, з часом перелік тих, які ми будемо перевіряти, дещо зміниться, тобто збільшиться.
— Якщо не секрет, чи були виявлені якісь порушення на тих об’єктах, що ви перевіряли?
— Інспектори Держпродспоживслужби у Камінь-Каширському районі вже перевірили супермаркет «Наш Край» («Арго-Р») і кафе біля автостанції «Гриль-бар». Незначні порушення були виявлені, але ми сподіваємося, що їх буде усунено у відповідний термін. Весь процес перевірки фіксувався на відео і ці записи були передані на сервер в обласне управління служби.
А взагалі ми перевіряємо, чи не порушуються вимоги, щодо використання приміщень, умови зберігання продуктів, термін зберігання, умови товарного сусідства. Чи бува не працюють без державної реєстрації виробничої потужності. Чи персонал закладів своєчасно проходить обов’язкові профілактичні медичні огляди та інше. Прискіпливі інспектори, інакше кажучи, перевіряють все: від головного входу до чорного виходу.
— Як часто ви можете перевіряти один і той же об’єкт?
— Плановий захід державного контролю операторів ринку з високим ступенем ризику здійснюється максимум раз на два роки, з низьким – раз у п’ять років. Але з 4 квітня підприємства будемо перевіряти залежно від ступеню ризику для життя і здоров‘я людей. Несумлінних підприємців перевірятимемо частіше за інших. Для них, до речі, тепер передбачені суворі штрафи.
— А чи можете навести кілька прикладів?
— За виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності – штраф 74 460 грн на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців – 40 954 грн;
виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу – штраф 111 690 грн на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців 74 460 грн;
невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) штраф 111 690 грн на юридичних осіб, 55 845 грн — на фізичних осіб-підприємців;
пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини, — 44 676 грн штрафу на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців — 29 784 грн тощо.
Новим законом встановлено також строк давності накладення штрафів. Так, за порушення штраф може бути накладений протягом шести місяців з моменту вчинення.
— Скажіть, а чи проводитимете ви перевірки за скаргами людей?
— Так. Але в тому випадку, ці скарги є аргументованими. Тобто, якщо людина придбала зіпсований продукт, то вона повинна надати нам, наприклад, чек про його купівлю саме в цьому магазині чи залишки того продукту. Якщо від цього продукту комусь стало погано, то бажано, щоб це було зафіксовано медиками і таке інше. Тобто головне правило — пильність самого споживача — ніхто не скасовував.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
