Реформа місцевого самоврядування стартувала ще у 2014 році. Своїм розпорядженням уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.
Протягом чотирьох років створено 728 об’єднаних територіальних громад, з них 40 мали перші вибори 29 квітня, ще 23 очікують рішення ЦВК про перші вибори. 6,3 млн. наших співгромадян живуть у об’єднаних громадах. Майже третина території України – це ОТГ. Тисячі реалізованих проектів, мільярди гривень додаткових коштів у регіони. Більше 51% коштів зведеного бюджету країни – це місцеві бюджети. Державна підтримка регіонів у порівнянні з 2014 роком зросла у 39 разів. Інформація про реформи перебуває у вільному доступі у ЗМІ та доступна для всіх.
Але, як показує життя, ще є ті, хто на п’ятому році динамічних змін співає сумних пісень про спустошення і смерть села, надихаючись уривчастими відомостями про реальність, спогадами про молодість та сумішшю теорій змов і штампів ще радянської пропаганди.
Децентралізація має декілька цілей:
— дати місцевому самоврядуванню широкі повноваження, забезпечивши їх відповідним фінансовим ресурсом;
— наблизити послуги, які надає держава, до кінцевого споживача- жителя громади;
— залучити до урядування на місцях активних місцевих лідерів та активних громадян;
— запровадити нові стандарти місцевого урядування: прозорість, підзвітність громаді, участь жителів в управлінні;
— знизити рівень корупції, передавши більше коштів на низовий рівень місцевого управління, де громадськості легше контролювати ефективність їх використання;
— пожвавити економічну активність на місцях.
І уряд планомірно здійснює це: передає об’єднаним громадам повноваження у сфері освіти, культури, соціального забезпечення, розпорядження землями поза межами населених пунктів, архітектурно-будівельного контролю тощо, надаючи регіонам додаткові фінансові ресурси.
У об’єднаних громадах ефективно організовують надання адміністративних послуг: створюють ЦНАПи, створюють віддалені робочі місця у старостинських округах, надають широкі повноваження старостам. Ціль – мінімізувати витрати часу жителя на отримання послуги.
Звичною практикою для об’єднаних громад є звітність голови перед громадою, при чому не лише у центральній садибі, а й у інших населених пунктах громади, оприлюднення всіх рішень ради чи виконавчих органів на офіційних інтернет-ресурсах. Перед прийняттям бюджету у громадах проводяться громадські обговорення, все більше рад використовують такий інструмент як підтримка громадських ініціатив жителів: жителі мають можливість самі визначати напрямки використання частини коштів спільного бюджету. Голови і посадовці апаратів рад напряму спілкуються з жителями під час прийомів і у соціальних мережах, не уникаючи гострих дискусій.
Приймаються і складні, непопулярні, на перший погляд, рішення щодо оптимізації тої ж освітньої мережі. Чи варто зберігати за будь-яку ціну малокомплектні школи, де вартість навчання одного учня вп’ятеро перевищує вартість у комплектній школі, а якість не витримує жодної критики? Чи може дитина отримати якісні знання, коли один вчитель веде декілька предметів, а у класі сидять учні кількох вікових груп? А уявіть реальну життєву ситуацію, коли дитина переходить у п’ятий клас великої школи з малокомплектної початкової і просто плаче на лінійці від страху і розгубленості, бо ніколи не бачила такої кількості дітей одночасно. Коли дати чесні відповіді на такі запитання, то організація підвозу учнів з невеликих сіл до сучасного освітнього закладу з хорошим матеріальним забезпеченням і повноцінним дитячим колективом, де дитина може вповні розкрити свої здібності, буде очевидним вибором.
Життя не стоїть на місці, а тому перед громадами постають нові завдання і виклики. Все ширше використовуються інстурменти міжмуніципального співробітництва, що дають можливість спільно вирішувати проблеми і при цьому економити кошти.
Тому час повернутися в реальність. Не можна очікувати змін, нічого не змінюючи і не міняючись самому. Не можна отримати кращі результати, виконуючи ті самі дії. Не варто відгороджуватися від життя, живучи у світі власних уявлень і спогадів. Варто активно цікавитись змінами і досвідом перших, переймати краще. Коли виникають можливості — треба їх використовувати. Активна участь, праця і відповідальність — це наша дорога, тому варто очікути появи ОТГ і на Камінь-Каширщині.
Анатолій Матвіюк,
радник із питань місцевих фінансів Волинського
Центру розвитку місцевого самоврядування.
