Щодня наші люди змушені пересуватися розбитими манівцями, всіяними величезними вирвами, з пошкодженим покриттям, або й взагалі без нього. Велике щастя, коли у черговій підступній ямі ви не загубите колесо, а то й всю підвіску. Нерідко в глибоких калабанях застрягають рейсові автобуси, швидкі допомоги, які мчать на виклик хворих, або й цілі похоронні процесії…
Визнають проблему навіть в урядових кабінетах. Нарешті там взялися привести до ладу всі дороги країни. Обіцяють за 5 років відремонтувати понад 50% із них, а згодом і решту. Варто лише порадіти такій ініціативі, однак для переважної частини населених пунктів, особливо сільських, вона поки ніщо інше, як солодка обіцянка. Чи повірять їй, до прикладу, в Камінь-Каширському районі, де з настанням весни дороги перетворилися на непроїзне місиво з багна?
Відповідальних за такий стан доріг пропонують розстрілювати. З кого почати?
Звичайно, безглуздо звинувачувати лише одну матінку природу. Тут порівно недопрацьовують як відповідальні служби, так і чиновники. Замість того, аби надовго запобігти проблемній ситуації, ті місяцями чекають сприятливої погоди, а ще бідкаються на брак фінансування. Про це на сторінках в соціальних мережах і під час особистих розмов із журналістами все частіше скаржаться краяни. Кажуть, що втомилися жити в таких умовах, і вимагають щось робити.
Нікуди правди діти, проблема існує і набирає все відчутніших обертів. Ось так виглядає дорога до села Підбороччя на світлинах, які демонструє в Facebook Антон Цісарук. Минулого четверга чоловік втрапив у халепу, точніше його авто застрягло у багновищі, яке посадовці іменують дорогою районного значення (подаємо текст опублікованого паном Антоном гнівного посту зі скороченнями).
“… виникла потреба відвезти в село Підбороччя маму – тещу. В такому жахливому стані дорогу, яка проходить через шість сіл, які не вимирають, а розвиваються, для прикладу, в селі Черче 730 дворів, в селі Підбороччя – 300, я ще не бачив. Де податки автовласників з кожного літра бензину? Хто понесе відповідальність за угроблені платниками податків машини? Я особисто відкопував на дорозі районного значення з твердим покриттям свій автомобіль і угробив бампер. Я погоджуюсь зі словами губернатора Олександра Савченка, що відповідальних за такий стан доріг необхідно розстрілювати. Постає питання: з кого почати?”
Ми поцікавились в очільника черченської сільської ради Юрія Соколова, до якої входить також і згадане село Підбороччя, чи задоволена громада станом місцевих доріг? Відповідь голови: “Не задоволена. Дороги вкрай погані!”
– Ви знаєте, якими є наші дороги. Наразі у Черче проблемні ділянки – вулиці Мар’янівка, Кобилянка і Нова. На Кобилянці страшний асфальт. Найперше хотілося б, щоб підремонтували Кобилянку, аби автобус до Підбороччя доїжджав. Цього потребують майже 600 чоловік.
Ми на сесії прийняли рішення про ремонт у поточному році вулиць Шкільна і Нова, загалом 2,5 кілометри, а також ряду шляхів, котрими займемося згодом. Це здійснено на запит Волинської обласної ради, куди надіслали підготовлений перелік доріг комунальної власності, що потребують першочергового ремонту. До прикладу, в Підбороччі проблемна ділянка протяжністю два кілометри на вулиці Черченській (до Каливиці). А в Острівку – вулиці Тиха і Нова, кожна з них має довжину 0,5 кілометра.
Щодо вирішення проблеми пошкоджених доріг, які перебувають у віданні автодору, то цим слід займатися негайно. Автодорога, що пролягає від Бузак до Підбороччя через села Мельники-Мостище та Черче (по вулиці Кобилянка) взагалі у жахливому стані. Маршрутки не можуть проїхати, не знаємо, як в лікарню людей доставити. Техніку просто затягує в багно, мусимо тракторами витягати.
… до сіл не доходять маршрутки
Схожа ситуація й у селі Малі Голоби. Станом на минулий тиждень автобусне сполучення тут утруднене через жахливий стан доріг. Аби хоч якось дістатися до райцентру, люди минають багновище полями. Та й це тимчасове рішення, адже скоро посівна, розпочнуться городні роботи, тож власників с/г угідь не дуже тішить, що їхні наділи нищать машинами. Відчуває труднощі й місцева молодь, котра здобуває освіту в Камені-Каширському та інших містах країни. Виїхати на навчання — велика проблема.
За словами сільського голови Наталії Копець, 250 метрів шляху взагалі непроїзні. Про даний факт вона неодноразово інформувала керівництво райдержадміністрації та дорожні служби. У відповідь обраниця громади чує запевнення, що все владнають. Правда, коли… питання.
Вже тепер місцеві жителі подумують, чи запрошувати родичів на великодні свята, та як самі будуть вибиратися на гостини. Доїхати сюди легковим автотранспортом без страховки важковаговиків практично неможливо, тому для декого така поїздка може закінчитися багатокілометровою пішою прогулянкою, та зіпсованими нервами.
– Попередньо мною було зініційовано зустріч у присутності голови РДА, заступників, представників лісництва, автодору, де обговорили стан означеної дороги. Акцентувала увагу, що причиною її псування став масовий вивіз лісу із Малих Голоб. Довгий час в нас був перекритий рух. Позаминулого тижня рейси нарешті відновилися. Однак ситуація знову погіршилася 26 березня. З настанням потепління дорога перетворилася в непрохідне болото. Люди пробували робити об’їзд через поля, але це спровокувало скандал… Наразі нормального автобусного сполучення потребують села Гута-Боровенська і Малі-Голоби… майже 1300 чоловік. Багато наших дітей навчаються в професійно-технічному закладі району. Сьогодні викладачі звертаються зі скаргами щодо поганого відвідування деяких із них. Ми реагували, спілкувалися з батьками. Та що вдієш, коли виїхати із села годі… Депутати, жителі просять допомоги. Емоції всіх переповнюють, погрожують акцією протесту. Надіємось на гуманність, конструктивну позицію влади. В райдержадміністрації пропонують спільним коштом закупити щебінь і відновити дорожнє полотно. Але це автодорівська дорога. По селі в мене і так вистачає проблемних ділянок… Лісовози розбивають шляхи, а ремонтувати нікому! – обурюється Наталія Адамівна.
Відрізані від світу
У Карасинській сільській раді не надто сподіваються на чиюсь допомогу. Разом із сусідами-стобихівцями вони розпочали самотужки хоч якось засипати непроїзні ділянки дороги, не чекаючи сприятливого синоптичного прогнозу. Адже їхати треба вже тепер. У хід ідуть всі доступні матеріали: цегляний бій, залишки будівельних матеріалів, щебінь. Почали збирати кошти.
– Дорога з Карасина до Запруддя у жахливому стані. Ми просто відрізані від світу. Автоперевізники поставили перед фактом, що найближчим часом вони припиняють надання послуг. Швидка допомога до нас теж приїхати не може. Я про це повідомляла всі органи. Зверталися і до влади, щоб допомогли на умовах співфінансування відремонтувати шляхи. Там відмовляють, пояснюють відсутністю коштів у резервному фонді… Найбільш проблемними є два відрізки шляху — 150 метрів від Запруддя у бік Радошинки і півкілометра біля села Карасин. Наразі стобихівська сільська рада і ми збираємо разом гроші. Будемо власними силами ремонтувати дорогу. Засипаємо непроїзні ділянки боєм, а на верх щебінь. Вже завезли 12 тонн щебеню, – розповідає Карасинський сільський голова Марина Мартинюк.
Як відзначає Марина Андріївна, проблема існує не перший рік. Кожного року саме у цю пору дорога перетворюється на болото. Вирішити її можливо, якщо провести комплексний капітальний ремонт, однак коштів на нього у сільраді немає.
Дорога побудована у 70-их роках минулого століття. Жодного капітального ремонту за цей час не проводилось, тільки ямковий. Сходять сніги і починається таке болото. Поки конкретно нічого не обіцяють жителям віддалених сіл, коштів немає, радять розраховувати на власні сили.
Винні лісовози
Свою точку зору на проблему постійного руйнування камінь-каширських шляхів мають в Олениненській сільській раді. Тут припускають, що всьому виною — вщент навантажені лісовою продукцією вантажівки, які щоденно курсують районом.
– Між Рудкою-Червинською і Олениним важка техніка вибила 30-40 метрів дороги. Асфальт просто розходиться. Звертався до влади, але там ніхто не реагує. Інформували автодор і поліцію. Конкретної відповіді немає. Поліція приїхала, склала протокол про руйнування дорожнього полотна. В автодорі обіцяють: коли розтане, тоді будуть щось робити. Півроку в нас проблема з важковаговим транспортом. Раніше такого не було. Ліс возять щоденно від 100 до 200 кубів на переробку. Рухаються зазвичай центральною асфальтованою дорогою, або кращою. Питання ми це намагалися вирішувати. Зокрема, не так давно в ремонт дороги по вулиці Тихій вклали більше 100 тисяч гривень. Завезли 80 камазів піску, щебінь, відсів. Значні кошти для громади… Переговорили з лісниками, що вони не їздитимуть цією дорогою. Ті запевнили, що відтепер будуть перевозити продукцію об’їзними шляхами.
Замість висновку…
Хто винен і що робити? Відповіді на ці одвічні питання потрібно відшукати якнайшвидше. Дуже хотілося б, щоб камінь-каширські шляхи нарешті привели до ладу. А то доведеться знову пригадувати минуле, коли людей і товари у наші віддалені села доставляли літаками та гелікоптерами. Було ж таке на початку 70-их років минулого століття…
Олександр ПРИЙМАК, фото користувачів
соціальних мереж.
