Ось уже більше двох років тривають процеси декомунізації в Україні, а жителі села Сошичне й досі покладають вінки до пам’ятника загиблим односельчанам, один із символів якого возвеличує тоталітарний окупаційний режим.
Ще у 2015-му в місцевій пресі почали з’являтися перші публікації щодо необхідності демонтажу герба СРСР на пам’ятнику загиблим односельчанам. Тоді колишній сошичненський сільський голова Степан Гаврилюк запевняв, що нічого не чув про новоприйнятий закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», і що селяни не дозволять демонтувати пам’ятник.
А от питання про демонтаж забороненого символу, що возвеличує тоталітарний окупаційний режим, пообіцяв винести на розгляд громади та виконавчого комітету.
Згодом після місцевих виборів сільську раду очолив Ігор Волосюк. Він теж однозначно наголосив, що не збирається приймати рішення про демонтаж комуністичного символу з обеліску. Свою позицію новообраний посадовець аргументував пунктом 4 статті 1 згаданого закону, де йдеться про те, що демонтажу не підлягають комуністичні символи на пам’ятниках, пов’язаних «з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури». Сільський голова вважає, що до цього переліку належить і монумент у Сошичному.
Щоб поставити остаточну крапку в цьому питанні, довелося звернутися до Українського інституту національної пам’яті, звідки надійшла конкретна відповідь. Не будемо публікувати весь її зміст, аби не займати газетну площу, а подамо лише основне. «…Звертаємо вашу увагу на те, що безпосередньо на саме зображення державного герба СРСР, яке міститься на цьому пам’ятнику, і яке є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 1 зазначеного вище Закону виняток, передбачений підпунктами «ґ» та «д», не поширюється. Тому зазначене зображення герба СРСР підлягає обов’язковому демонтажу з пам’ятника у селі Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області», – зазначено у листі за підписом в.о. голови Аліни Шлапак.
Під час нашого чергового візиту у Сошичненську сільську раду Ігор Волосюк повідомив, що жодних дій стосовно демонтажу серпа та молота зі стели обеліска приймати не буде, доки у сільраду не надійде роз’яснення від Українського інституту національної пам’яті.
Нам вдалося також поспілкуватися зі старшим науковим співробітником інституту, кандидатом історичних наук Богданом Короленком. У ході розмови науковець розповів, що сільський голова, як посадова особа, на відміну від депутатів сільської ради, особисто несе відповідальність за процеси декомунізації в селі.
«У законі чітко вказано, що органи місцевого самоврядування мають демонтувати пам’ятники з символікою комуністичного тоталітарного режиму, а в статті 1 відповідного закону вказано, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму, в тому числі й зображення герба давно не існуючого Радянського Союзу.
Лист із відповідним роз’ясненням, можливо, не надійшов, і це не наші проблеми. Ми не зобов’язані надавати роз’яснення та робимо це з доброї волі. Та сільському голові не обов’язково чекати наших роз’яснень. Він своїм розпорядженням повинен демонтувати комуністичний символ із пам’ятника та мусив це зробити давно. Маючи хорошого юриста, довести, що це є пропаганда комуністичного тоталітарного режиму, яка здійснюється з відома сільського голови, не складе проблеми».
Окрім того пан Короленко додав, що представник територіальної громади може звернутися до суду щодо бездіяльності органів місцевого самоврядування.
На початку лютого 2017 року сільський голова усе ж таки отримав лист із роз’ясненням, у якому чітко зазначалося, що зображення Герба СРСР підлягає обов’язковому демонтажу. А ще від Інституту національної пам’яті були надані рекомендації: під час проведення планових робіт з благоустрою (реконструкції) вказаного пам’ятного знаку, у відповідності до закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» замінити число «1941» на «1939».
Сільський голова ніяковіє та неохоче спілкується на означену тему. Водночас у відповіді від 5 березня ц.р. на наш запит йдеться, що реконструкція пам’ятника не проводилась у зв’язку з відсутністю коштів у бюджеті сільської ради. Дані роботи планується провести після наявного перевиконання дохідної частини бюджету сільської ради та внесення до нього змін”.
Коли це буде — невідомо. Тож поки що село Сошичне залишається чи не єдиним острівцем на мапі району, де жителі і місцева влада й досі покладають вінки до пам’ятника загиблим односельчанам, один із символів якого возвеличує тоталітарний окупаційний режим.
Богдан ЛІПИЧ.
