Сумнівні рішення Головного управління Держгеокадастру у Волинській області викликали хвилю обурення громади села Гута-Камінська.
Жителям Гути-Камінської вже не раз доводилося відстоювати гору, що на околицях села. Вона хоч і знаходиться за межами населеного пункту, та селяни вважають її своєю, бо не одне десятиліття на ній випасали худобу. А ще її називають своєрідним щитом від поривів вітру. Можливо, тому, що гора є піщаною, землі на ній ніколи не розглядали як місце для рільництва чи садівництва, мовляв, що на піску може вирости. Тепер вона зрідка вкрита чагарниками. У посушливе літо і трава на вершечку вигоряє.
Проте це все-таки не є завадою для вирощування тут будь-чого. Так вважають ті, хто постійно намагається стати власником цих земель. Ось, наприклад, держпідприємство «Грін Енерго», яке їх отримало за часів президентства Януковича, було переконане, що на горі чудово ростиме енергетична лоза. Хоча на практиці так і не перевірили. Тепер от після повернення цим підприємством земель назад у державну власність, на верхівці гори шестеро людей отримали по 2 гектари для ведення сільськогосподарської діяльності. При чому всі вони не місцеві: двоє – жителі Пнівненської сільської ради, один — Каменя-Каширського, інші — з міста Луцьк та з Рівненської області.
Отож вкотре люди збурилися, відчуваючи обман. Тож за дорученням громади сільський голова Степан Склезь вирішив таки добитися правди. Тим більше, що депутати Клітицької сільської ради уже прийняли рішення про розширення меж населених пунктів сільради. І зокрема, розширюючи межі Гути-Камінської, хотіли включити в комунальну власність й цю гору. Але через бюрократію та, за словами сільського голови, через свого роду вставляння палок у колеса це дещо відтягнулося в часі.
Для сільради — одна відповідь
Отож сільський голова поінформував народного депутата України Ірину Констанкевич, що із місцевим органом самоврядування ніхто не погоджував виділення земельних ділянок. Також Степан Степанович надіслав запит до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, щоб з’ясувати, чому земельні ділянки на горі видавалися без погодження із сільською радою. Адже фактично вони входять до земель запасу.
— Зухвало, на мою думку, відповів сільській раді Держгеокадастр, — каже сільський голова Степан Склезь. — Чиновники відписали, що начебто вони і не зобов’язані такого робити. У відповіді від 22 грудня 2017 року виконуючий обов’язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Т.В.Молочко написав мені: «Погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності, також погодження документації із землеустрою сільськими, селищними, міськими радами чинним законодавством не передбачено».
Для народного депутата — інша відповідь
Зазначимо, що поряд із цим до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області звернулася із запитом і народний депутат Ірина Констанкевич. І, до речі, їй, що дуже дивно, відповіли зовсім по-іншому. «Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області від 16.05.2017 (реєстрація в системі електронного автоматизованого документообігу «ДОК ПРОФтмСтеп 2.0» за №18-3-0.3-4623/2-17) Клітицькій сільській раді направлено запит про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (загалом для 6 громадян).
Далі у відповіді йдеться про те, що оскільки сільська рада ніяким чином не відреагувала на цей запит, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не мало підстав для відмови у наданні людям цих земельних ділянок.
— Але ж як і на що ми мали реагувати, якщо запиту від Держгеокадастру не отримували ні в електронному варіанті, ні в паперовому, — констатує Степан Склезь.
Звичайно, можна було б подумати, що, можливо, цей запит у сільській раді “прогавили”. Але. Виникає запитання: для чого тоді Держгеокадастр у відповіді на запит голови сільської ради переконував його, що погоджувати з радою виділення земельних ділянок Держгеокадастр не зобов’язаний?
Хитрі трюки — мистецтво обману
Іще один обман підозрюється в наступному. Коли народний депутат України звернулася в Держгеокадастр з вимогою «забезпечити розгляд звернення Клітицького сіль-ського голови по суті за участю жителів села Гута-Камінська та всіх зацікавлених осіб, про час і місце розгляду даного звернення попросила повідомити її особисто», Держгеокадастр зреагував. І Степану Склезю, і Ірині Констанкевич було повідомлено про те, що 26 грудня 2017 року з метою всебічного та неупередженого розгляду порушених питань у відділі Камінь-Каширського району Головного управління Держгеокадастру в області відбудеться обговорення даного звернення з усіма зацікавленими особами. Та, на жаль, повідомлення про це адресати отримали уже після 26 грудня. Хоча у той таки день, 26 грудня, до сільського голови Степана Склезя телефонував заступник відділу В.П.Король і повідомляв, що нібито має відбутися якась нарада по Гуті-Камі-нській, просив, щоб він зайшов до начальника відділу Світлани Сус. Зрештою, у якому саме кабінеті та з ким із представників Держгеокадастру мало відбутися обговорення, за словами Степана Склезя, ніхто і нікому не сказав. Відповідно представники гуто-кімінської громади, помічник народного депутата ні на яку зустріч не потрапили.
— Ні сільському голові, ні народному депутату України, ні мені як помічникові не повідомили, де ж має відбутися розгляд звернення народного депутата України. Коли я запитала у Світлани Сус, чи відбувся розгляд питання по гутинській горі, вона, легко кажучи, була навіть здивована, бо, очевидно, так само нічого не знала про це, — зауважує помічник народного депутата Світлана Сидорук. — Посадові особи, напевне, звикли, що розгляд звернень — це “як хочу так і розглядаю”. Але неналежний розгляд звернення народних депутатів України може закінчитися кримінальною відповідальністю.
Чиновники і далі гратимуть у мовчанку?
Тож народний депутат України Ірина Констанкевич зробила повторне звернення до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з вимогою розглянути це питання за участю зацікавлених осіб.
— Невже і вдруге посадовці знехтують вимогою нардепа і закону? І чому вони бояться простого спілкування з людьми та їх законними представниками: сільським головою, народним депутатом України? – ставить питання помічник народного депутат Світлана Сидорук.
А не йдуть чиновники на спілкування, як припускають гутокамінці, тому, що не знають, як відповісти на їхні запитання: чому ще не встигла земля повернутися у державну власність, як її знову віддали? чому не повідомили сільську раду про намір віддати у приватну власність землі? чому виділили ділянки по 2 га усім немісцевим жителям в один день, та до того ж на самій верхівці гори і по сусідству одна з одною?
До речі, журналістам «Полісся» вдалося поспілкуватися з одним із тих, кому Держгеокадастр виділив два гектари землі на гутинській горі. Чоловік, звичайно, з пересторогою сприйняв телефонний дзвінок журналіста. У розмові він постійно наголошував на тому, що нічого незаконного в тому, що він отримав 2 га, немає. І тут він планує щось вирощувати, ймовірно, малину. Мовляв, відповідно до чинного законодавства право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства має кожен громадянин і у будь-якій частині нашої держави.
Не можна не погодитися із цим. Тут чоловік правий. Однак питання не в тому, що йому виділили 2 гектари, а в тому, яким чином це зробили. Якби ні в кого не було жодних претензій саме до цього, то, звичайно, ні громада села Гута-Камінська, ні Клітицький сільський голова, ні народний депутат та його помічник, ні журналісти до того не мали б ніякого діла. Але, зважаючи на дивні речі, описані вище, у всіх виникає безліч запитань, а відповідей на них передусім Держгеокадастр усіляко уникає. Це вже, м’яко кажучи, починає дратувати місцевих селян. Клітицький сільський голова звертає увагу:
— Кажуть, при Януковичу відбувалося беззаконня. Так тепер при Порошенку, представником якого на Волині є наш земляк Володимир Гунчик, виходить те саме, або й гірше.
Отже, у цій історії крапка ще не поставлена.
Тетяна ПРИХОДЬКО, село Гута-Камінська.
