Незалежна громадсько-політична газета

Чому через бездіяльність влади мають страждати прості люди?

Доброго дня, шановна громадо! Сьогодні, маючи за плечима чималий багаж років, побаченого та переосмисленого, вкотре переконуюся в тому, що поки народ не візьме керівні віжки у свої руки, як це передбачено Конституцією України, та не стимулюватиме чиновників виконувати покладені на них обов’язки, доти й триватимуть наші біди. Скільки ж іще ми їздитимемо не нормальними асфальтівками, а розбитими, всіяними вирвами та ямами “танкодромами”; гаруватимемо за мізерні копійки на всіляких панків, аби на схилі літ, до яких ще треба дожити, отримати сміхотворну подачку-пенсію в розмірі трохи більше тисячі гривень… Доки ще будемо рабами, а не господарями на власній землі?

Прикро і соромно, що повсякчас ті, хто, здавалося, повинні дбати про громаду, полишають її сам на сам із власними проблемами. Мене, як постійного читача районки, дуже схвилювала стаття Олександра Приймака “У Нуйно погана дорога розсварила сусідів”, опублікована в газеті “Полісся” за 11 січня 2018 року. Проблема, описана автором, на жаль, вкотре демонструє, як представники влади на місцях намагаються самоусунутися від вирішення, на перший погляд типової ситуації. Здавалося б, всі селяни визнали, що при облаштуванні парканів біля своїх домогосподарств порушили межі, визначені в генеральному плані забудови вулиці. Не приховують цього й нуйнівський сільський голова Віталій Ярощук і землевпорядник Олександр Трушик. Чому ж тоді не запросити спеціалістів і не провести повторні виміри, аби все було по закону? Навіщо зіштовхувати людей лобами та чекати, поки “винуватці” нарешті поступляться натиску загалу? А що, коли сусіди ніколи не дійдуть згоди, то так і будуть все життя ходити по болоті, бо голова не може “вплинути” і примирити ворогуючі сторони? Виходить, так…
Свого часу я працював у Білорусії, облаштовував там паркан одному господарю. Під час робіт ми наштовхнулися на перепону. Кажу господарю:
– Давайте, щоб було легше, змістимо межі на 15 сантиметрів у бік лісу?
На що той відповідає:
– Якщо так зробимо, то в мене будуть великі проблеми. У нас влада за тим слідкує!
У даному разі мова ведеться не про 15 см, а про три метри!!!
Здавалося б, земля нічийна. Але однаково це порушення плану і ти несеш відповідальність.
Складається враження, що сільський голова дотримується принципу: давайте, люди, ви самі між собою розбирайтеся, а я залишуся в стороні. Але ж так не можна! Чиновників треба рухати, щоб вони трошки працювали і не уникали вирішення конфліктних ситуацій між односельчанами. Вас же, шановні, люди обрали не для того, щоб відповідати лише на дзвінки керівництва з району. На мій погляд, не потрібно сидіти склавши руки, а працювати. Якщо вже побачили проблему, що люди зайняли зайві метри землі і не можуть дійти згоди, то є спеціалісти, які займаються землею: переробіть генеральний план. Людей не потрібно карати, а змусити увійти в законні рамки. У влади є для цього всі важелі. Даруйте, якщо когось зачепив за живе. Я всього лише висловив свою думку.
Василь Герасимець,
село Бузаки.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *