Живі сховища народної мудрості, хранителі звичаїв, обрядів, гарні оповідачі, невтомні трудівниці, берегині роду – наші дорогі сивочолі бабусі. Вони піклуються про онуків, поки їхні татусі та матусі на роботі, доглядають під час хвороб, сидять із малечею тихими вечорами. Бабусі розширюють соціальний кругозір дитини, а ще відрізняються вмінням передати їм частку свого емоційного багатства. Кажуть, що між старенькими та дітьми існує якийсь “містичний зв’язок”: казка, яку розповідає бабуся, набагато цікавіша, ніж та ж сама, розказана батьком. Ми так звикли, що вони завжди поруч. І коли ці найрідніші, наймиліші серцю люди відходять у засвіти, раптом усім — і дітям, і онукам — доводиться швидко дорослішати. І той неповторний час, проведений із ними, стає лише добрим спогадом.
Нещодавно у школі села Добре відбувся традиційний тематичний день вдячності, присвячений тим, чиї натруджені руки дійсно заслуговують поваги і тепла, – дорогим бабусям. Святкове дійство організовувала мудрий наставник другокласників Ольга Матвійчук. Протягом усього свята школярі розважали своїх найрідніших віршованими рядками, піснями та танцями. А ще старенькі отримали від онуків слова вдячності, власноруч виготовлені вітальні листівки, пам’ятні подарунки. Також малеча почастувала їх солодким чаєм. Звичайно, й бабусі порадували своїх внучат щедрими гостинцями.
Не секрет, що кожна бабуся – невтомна бджілка. Саме від них навчаються онуки шити, вишивати, виконувати домашню роботу. Ночами, при світлі свічки, чи тьмяної електричної лампочки наші рідненькі турботливо накладають узори на полотно майбутнього рушника, чи скатертини, вміло вив’язують шпицями теплі шкарпетки для внучат, ладнають пошкоджений одяг. Аби продемонструвати вміння та напрацювання цих сивочолих трудівниць, була оформлена виставка робіт “З бабусиної скрині”.
До слова, усі бабусі наших другокласників мешкають у сільській місцевості. Головна деталь їх зовнішності – руки: зістарілі та вкриті глибокими борознами зморшок від постійної праці. Одначе вони сильні і вмілі. А ще часто пахнуть свіжовипеченим хлібом і ароматним борщем.
Радо поспішають онуки в гості до своїх бабусь, бо на порозі їх затишних осель можна відчути запах чогось смачненького. Бабуся покладе руку на голівку, подарує дитині тепло та любов. Щоб дізнатися, як і за що другокласники люблять своїх бабусь, Ольгою Григорівною попередньо було проведене інтерв’ю “За що я люблю свою бабусю”. Насамкінець вчителька подякувала кожній бабусі за їх онуків: дівчаток і хлопчиків, за те, що наділили дітей такими хорошими рисами та беруть безпосередню участь у їх вихованні.
Тетяна Матвійчук,
заступник директора з виховної роботи ЗОШ села Добре.
