Незалежна громадсько-політична газета

Ірина Констанкевич: «Освітня реформа потребує належного фінансування»

КомітетПроблеми освіти обговорили в Луцьку під час виїзного засідання комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України. Захід відбувся з ініціативи народного депутата від УКРОПу, голови підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Ірини Констанкевич. 

Сільська освіта – дискримінована

У вересні Верховна Рада ухвалила новий закон про освіту. Однак держава не фінансує достатньо цю галузь. Щороку все більшу долю витрат на утримання шкіл перекладають на батьків, спонсорів, місцеві громади.
– 47 відсотків волинської освіти – сільська, – каже народний депутат від УКРОПу Ірина Констанкевич. – Діти навчаються переважно в невеликих школах з малою наповненістю класів, які віддалені від районних центрів. До них важко дістатися, адже дорожнє покриття в жахливому стані. Не всі школи забезпечені шкі-льними автобусами, у багатьох немає інтернету, сучасного матеріально-технічного обладнання. А якщо ми справді реформуємо освіту, то потрібно робити для неї належний матеріальний фундамент.
Додамо, що за рік парламентської діяльності Ірина Констанкевич залучила понад 19 млн грн для 82 шкіл свого округу та 3 млн – для 12 ДНЗ (Камінь-Каширський, Ківерцівський, Любешівський та Маневицький райони). Утім цих коштів недостатньо.

Новий закон про профтехосвіту буде лише
у 2018 році

Ірина Констанкевич зазначила, що з 2016 року профтехосвіта фінансується з місцевих бюджетів. Зараз на місця хочуть передати й фінансування коледжів та технікумів (заклади І-ІІ рівнів акредитації).
– На Волині це 10 навчальних закладів, і з обласного бюджету на них додатково потрібно буде ще 100 млн грн. Це дуже великі кошти, – зазначає народний депутат.

Ще одне важливе питання – розвиток  профтехосвіти.

– Ми вважаємо, що такі зміни, які вводять нові правила гри, мають бути наперед прописані, має бути чітке розуміння й бачення того, до чого вони призведуть, – каже Ірина Констанкевич. – А в нас навпаки: спочатку змінюють, а потім починають виписувати законодавство. Перед тим, як передавати профтехосвіту на місцевий рівень, потрібно було виписати новий закон про профосвіту, де врахувати фінансову та матеріальну складову. Однак такий закон у кращому випадку буде ухвалено у середині 2018 року. Нині його лише готують.
– Якщо говорити про коледжі й технікуми І-ІІ рівнів акредитації, то тут може повторитися та сама ситуація, що й із профтехосвітою. За законом про освіту, коледжі та технікуми належать до передвищої фахової освіти. Але підзаконних актів, якими має регулюватися цей процес, досі немає. І допоки міністерство їх не розробило, ми вважаємо, що не можна перекладати фінансування на місцевий рівень, – зазначила нардеп.
Зі свого боку, голова Волинської обласної ради Ігор Палиця під час засідання закликав урядовців надати можливість розвиватися бізнесу та роботодавцям, які готові фінансувати підготовку фахівців у вишах і закладах профтехосвіти.
Він розповів, що до нього й до голови ОДА приходять роботодавці, які повідомляють, що не знають, куди подітися від прокуратури, НАБУ, поліції, які не дають їм жити.
– Давайте разом допоможемо створити умови для того, щоб студенти після закінчення навчальних закладів могли працювати в Україні, – закликав присутніх Ігор Палиця.

«Освіта – це база, з якою людина йде в життя»

Ігор Палиця зауважив, що проблема полягає не лише в якості освіти, а в тому, що молодь сприймає Україну як точку відправлення у Європу, де не змінюються щороку закони і правила, тому реструктуризація освіти має йти в комплексі розвитку усієї системи. Випускники вишів, з його слів, мають знати, що прийшли в університет не просто по дипломи.
Голова облради зауважив, що в США бюджети університетів становлять по $25-30 млрд, роботодавці зацікавлені вкладати кошти у підготовку фахівців. Натомість в Україні досі готують спеціалістів, які не потрібні ринку праці, а чимало закладів не мають належної та сучасної матеріальної бази для навчання.
– Першою чергою потрібно припинити красти. Адже спочатку депутати бюджет (державний бюджет, – авт.) виділяють туди, де можна вкрасти й напхати кишені, а потім за залишковим принципом фінансують освіту та медицину. Освіта – це база, з якою людина йде в життя, тому потрібно передбачати кошти хоча б на оновлення інфраструктури, яку отримали після розвалу Радянського Союзу, – резюмував Ігор Палиця та закликав нардепів передати цю інформацію колегам з Верховної Ради.
Участь у виїзному засіданні освітнього парламентського комітету взяли перший заступник голови комітету з питань освіти і науки Олександр Співаковський, перший заступник міністра освіти та науки Володимир Ковтунець, народний депутат Тарас Кремінь, представники управління освіти Волинської облдержадміністрації, освітніх установ.
Довідково. Народні депутати від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» зареєстрували у Верховній Раді два законопроекти, які мають відновити права професійно-технічної та фахової передвищої освіти.
Соломія Добролюбова,
Павло Переведенець.

Please enter banners and links.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *