Незалежна громадсько-політична газета

Піщана гора наче медом намазана

гора.jpg..Бо так і липнуть до неї охочі висмоктати її надра,
головним багатством яких є жовтий пісок.

Громада села Гута-Камінська збурена тим, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області тривалий час замовчувало факт передачі у власність шести земельних ділянок поблизу населеного пункту чужим людям, не було проведено жодних зборів чи громадських слухань… 

Доки наші земляки в мерзлих окопах зятято стримують ворога на сході країни, чиновники, прикрившись недосконалим законодавством, продовжують далі дерибанити сільськогосподарські землі громад, що знаходяться за межами населених пунктів, які хоч і є винятковою власністю народу, але, згідно з українським законодавством, можуть надаватися у власність.
Вперше на земельну площу, яка значиться на балансі Клітицької сільської ради як земля запасу села Гута-Камінська, позарилися ласі до чужого ще в часи правління режиму Віктора Януковича. І ось вже за президентства Петра Порошенка у селян її хочуть відібрати вдруге, скориставшись брудними схемами своїх попередників.

Якщо їхати з Каменя-Каширського в напрямку Гути-Камінської, то зліва від дороги перед цим селом видніється піщана гора. Вона має загальну площу понад 53 гектари. Місцеві вважають, що гора затуляє населений пункт від поривів вітру. А ще служить громадським пасовищем. Корів у селі чимало. А, отже, треба їх десь випасати.
Саме цю ласу територію через різного роду схеми ще у 2013 році привласнило київське держпідприємство “Грін Енерго”. Начебто для вирощування енергетичної лози.
Жителі села висловили рішучий протест, вони кілька разів збирали з цього приводу сходи села, зверталися із офіційними запитами у різні інстанції. Адже вважають гору поправу своєю.
І ось нарешті ці земельні площі цьогоріч було повернуто у державну власність. Проте не надовго. У вересні управління Держгеокадастру у Волинській області без відома місцевих селян та, як говориться, без зайвого розголосу, знову виділило на території цієї гори шість ділянок по два гектари у приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. Але чомусь не жителям цього села, а мешканцям інших населених пунктів.
Тому минулої неділі селяни Гути-Камінської знову зійшлися на збори села, аби висловити своє невдоволення такими діями обласних чиновників. Вони також прийняли звернення до районного і обласного керівництва та одностайно проголосували за те, щоб гора була залишена громаді.
— Судіть самі, цих шість ділянок роздано саме в центральній частині пагорбу, — обурюється Клітицький сіль-ський голова Степан Склезь. — Це землі запасу села, їх залишили під пасовище. Про те, що їх роздадуть, нас ніхто навіть до відома не поставив.
Випас — не єдина проблема, яка турбує місцевих жителів. Селом ходять чутки, що на ці ласі землі поклав око якийсь бізнесмен. Кажуть, чули, що хтось начебто хоче влаштувати на місці цієї гори піщаний кар’єр. А кожен у селі знає, що там не можна копати. Мало того, що гора захищає село від вітрів під час ураганів, так навколо неї ще й підземні джерела. Якщо вивезуть пісок, біля села може утворитися нове болото.
На запитання, чому рішення Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про виділення масиву під ОСГ не було погоджене з громадою, чому людей елементарно не поінформували, а все вирішили в вузькому колі, у селян за спинами, без врахування їхньої думки, начальник міжрайонного управління Держгеокадастру у Камінь-Каширському і Любешівському районах Світлана Сус відповіла:
— Ці площі знаходяться поза межами села. Із 1 січня 2013 року землями, які знаходяться поза населеними пунктами, розпоряджається управління Держгеокадастру у Волинській області без дозволів і погодження районної чи сільських рад. Від людей поступило звернення і законних підстав їм відмовити в обласного управління не було. Адже відповідно до чинного законодавства кожен громадянин має право отримати вільну ділянку для ведення сільського господарства там, де забажає. Незалежно від місця, де він живе.
Отже, ситуація не така проста, як здається на перший погляд. Сільський голова Степан Склель сумнівається у тому, що управління Держгеокадастру роздало ці площі стороннім людям випадково. За його словами, за цією справою однозначно хтось стоїть.
— Я переконаний, це зроблено лише із певною метою. Судіть самі, “Грін Енерго”, яке вважається підприємством державної форми власності, мало поблизу Гути-Камінської землю у трьох місцях. Цьогоріч у квітні керівництво цієї структури з невідомих причин подало клопотання в обласне управління Держгеокадастру про відмову від земель гори. Інші дві ділянки поблизу нашого села “Грін Енерго” залишило у своїй власності. А вже у вересні Держгеокадастр тишком-нишком віддає на горі шість ділянок людям, які до Гути-Камінської жодного відношення не мають, — каже Степан Степанович.
Землевпорядник Клітицької сільської ради Володимир Варшавський пояснив, що в травні сільська рада прийняла рішення про розширення меж своїх населених пунктів.
— На сьогодні вже робиться геодезична зйомка Клітицька та Яловацька, — говорить Володимир Юхимович. — До нового року ми плануємо мати нові генеральні плани забудови цих сіл. А в наступному році розпочнуться роботи із розширення меж Гути-Камінської. До її площ ми мали намір включити в комунальну власність й цю гору. Але через брак коштів не встигли цього зробити одночасно.
— Я звертався в прокуратуру, був на прийомі у голови райдержадмінстрації Валерія Дунайчука. Я провів власне розслідування, встановив, що землі на горі біля Гути-Камінської виділено у власність Людмилі Мушці, Василю Довжику, Галині Жирун, Петрові Жируну, Миколі Кустючику та Володимиру Ляцевичу. Двоє з них — жителі Пнівненської сільської ради. Один мешкає в Камені-Каширському, а решта — жителі інших районів. Якщо так буде тривати далі, то скоро всі землі біля сіл роздадуть наближеним до влади. А що лишиться нашим людям? Я не вірю, що на цій горі ці нові власники земельних ділянок будуть сіяти чи щось садити. Це не найкращі землі для посівів чи городництва. Родючі землі у нас є в сільській раді. Вважаю, що такий підхід до земельних питань на роки призупинить розвиток наших територій. Виділені на горі ділянки власники продаватимуть-перепродаватимуть, поки хтось один не скупить усі і не розпочне тут видобуток, наприклад, піску, — наголосив Степан Склезь.
Ось так у селян вчергове намагаються відібрати землю та право нею розпоряджатися. У середньовіччі це завершилось закріпаченням, яке перетворило мільйони українських селян фактично на рабів. Можливо, прислужливий чиновник та партійний функціонер, який хоч трошки знає історію, зрозуміє зрештою, чим для рідної землі може завершитися ця новітня панщина, що супроводжується привласненням громадської землі, природних ресурсів …
Олесь Федорович,
фото автора,
село Гута-Камінська.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *