Нерівні умови оплати праці та стара матеріально-технічна база – такі проблемні питання озвучили працівники Камінь-Каширського ВПУ на зустрічі із народним депутатом України від УКРОПу Іриною Констанкевич.
Оскільки Ірина Мирославівна є членом профільного комітету Верховної Ради з питань освіти і науки та голова підкомітету з питань професійної освіти, працівники Камінь-Каширського вищого професійного училища звернулися до неї із проханням посприяти у врегулюванні на законодавчому рівні питання оплати праці. Адже, як розповіли у ВПУ, викладачі навчального закладу фактично розділені на дві частини. За словами педагогів, через те, що оплата праці проводиться з різних бюджетів (одним — з державного, іншим — з обласного), є різним і її розмір, хоча робота фактично виконується така ж.
— У нашому закладі педагоги викладають як предмети спецдисциплін, так і основні предмети за програмою середньої освіти. І одним оплата праці відповідно до закону здійснюється з обласного бюджету, а іншим за рахунок освітньої субвенції. Таким чином розмір зарплати різниться. Ось, наприклад, викладачі, зарплата яким виплачується із державного бюджету (субвенція), отримують 100 відсотків щорічної винагороди, а ті, кому виплачують за рахунок обласного бюджету, — лише 50 відсотків. Педагог, який читає спецпредмет, отримує 10 відсотків за престижність, а викладач основних предметів загальної освіти — 20 відсотків. Запитується: хто, чому і навіщо поділив людей? Скажіть, як бути в колективі? – зауважили працівники училища. З цього приводу вони підготували і письмове звернення до Ірини Мирославівни.
Народний депутат погодилася з тим, що це є несправедливо. А тому зазначила наступне:
“Я подавала відповідні правки до Закону про освіту. Але під час розгляду їх зняли: пояснили, що ось такі вужчі позиції не можуть передбачатися у загальному базовому законі. Вони регулюватимуться законом про професійну освіту. Тому давайте будемо працювати над ним і це включати. Ми мусимо відстоювати свої інтереси, диктувати, як воно має бути, захищатися і в юридичному, і законодавчому просторі. Я рада почути ваші міркування з цього приводу, і буду їх доносити до комітету”.
Ірина Мирославіна погодилася також із думкою працівників училища, що такі заклади, як Камінь-Каширське ВПУ, слід фінансувати з державного бюджету, бо це зарплати, стипендії, матеріально-технічне забезпечення і на це потрібні мільйони.
Ще однією болючою проблемою не лише Камінь-Каширського ВПУ, а й багатьох інших навчальних закладів такого рівня є матеріально-технічне оснащення. За словами учасників зустрічі, у закладі навчають на обладнанні, яке вже давно застаріло. Тож прозвучала думка, що потрібно направляти кошти на модернізацію професійно-технічної освіти.
“Насправді фахівці, яких готують у професійно-технічних закладах, є затребуваними на ринку праці. За даними Волинського обласного центру зайнятості, на обліку стоїть 82% тих, хто має вищу освіту, і лише 11% тих, хто має професійно-технічну. Але ми повинні їх вчити на сучасному обладнанні, новими інструментами і новими матеріалами. Наші ж станки випущені ще в 60-70-их роках минулого століття. Ми співпрацюємо із закладами Естонії і бачимо, як там держава дбає про профтехосвіту і як у нас”, — звернули увагу викладачі Камінь-Каширського ВПУ.
На що Ірина Констанкевич зауважила, що вона на засіданні профільного комітету піднімала питання про дофінансування профтехосвіти, однак, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, цього неможливо зробити, бо потрібно аж 6,3 млрд. грн. Тому наразі вже підготували відповідну письмову пропозицію до бюджету на наступний рік. Проте є сумнів, що уряд візьме її до уваги.
Разом з тим депутат розповіла, що чула від голови облдержадміністрації Володимира Гунчика пропозицію створити в області лише 1—2 центри професійно-технічної освіти.
“Його аргумент: будівельників готують у багатьох закладах. Навіщо, коли можна в одному – там, де готують краще, де є сучасне обладнання. Інший його аргумент – фінансування. Мовляв, не всі місцеві бюджети здатні утримувати ці заклади, тож так буде простіше. Я з цим не погоджуюся”, — підкреслила Ірина Констанкевич.
І працівники ВПУ пояснили, чому не варто так робити. По-перше, у таких закладах навчаються переважно діти соціально незахищених категорій. І учні із малозабезпечених сімей не поїдуть на навчання до Луцька, бо вони не мають за що.
“Їм нема за що доїхати до нашого училища із села. Не те що до Луцька. Тож, чим будуть займатися ті, хто не зможе доїжджати кудись далі на навчання? Частину таких дітей чекає деградація”, — переконані працівники ВПУ.
Іншим аргументом того, що не варто скорочувати кількість закладів професійно-технічної освіти, назвали ліцензований обсяг.
“У нас зараз навчається 300 дітей, які здобувають професію будівельника. Чи дозволить ліцензований обсяг Луцького ВПУ взяти всіх наших дітей на навчання? А це учні не лише із Камінь-Каширського району, а й з Ратнівського, Любешівського, Ковельського, Шацького, Старовижівського, Турійського. Ми маємо статус вищого училища і воно є будівельним. І від закриття нашого училища нікому не буде користі. Тим більше, що у Камінь-Каширському ВПУ трудиться аж 150 працівників. Що буде з ними?”
Відтак на зустрічі підсумували, що такі училища, як камінь-каширське, забезпечують потреби свого регіону. А тому про них варто дбати. Як повідомила Ірина Мирославівна, задля відстоювання інтересів професійно-технічної освіти буде створена робоча група, до якої увійдуть і представники профтехучилища, та відбудеться виїзне засідання членів комітету Верховної Ради на Волині. Адже вже ведеться підготовка внесення змін у законодавство, що стосується професійно-технічної освіти. Тож депутат вислухала та взяла до уваги звернення і пропозиції викладачів закладу для напрацювання відповідних ініціатив.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
