Гадаєте, таке можливо лише в пісні? А от і ні. Вже багато років Любов Трушик із села Старі Червища прокидається о п’ятій годині ранку та вирушає до свого квіткового раю, аби насолодитися п’янкими ароматами улюблених лілій, крокусів, гіацинтів, тюльпанів, помилуватися красивими трояндами, айстрами чи білосніжними ромашками. Загалом її обійстя прикрашають понад 100 різноманітних сортів, які жінка власноруч виростила турботливими руками.
– Це не основна моя робота, радше хобі, адже просто обожнюю квіти. Найбільше люблю весняно-літні сорти: гіацинти, тюльпани, лілії, – розповідає Любов Макарівна. – А так працюю в будинку культури села Тоболи. Звісно, ще й господарку утримую, як без неї. Тому справ вистачає.
Щиро дивуємося, як нашій співрозмовниці вдається все встигнути. Здавалося б, вирощування квітів – клопітке заняття, що потребує багато часу і сил: їх слід майже постійно прополювати, підживлювати, а спекотної літньої пори ще й поливати. Де вже тут братися за городину, чи живність, котрих в селі вистачає? Однак Любов Макарівна запевняє, що для неї це не проблема.
– Та чудово все поєдную, – посміхається. – Рідня, подруги до такого захоплення ставляться нормально. Вони просто в захваті, як мені вистачає часу і на квіти, і на роботу, а ще й на сім’ю. Часто просять поділитися з ними секретами догляду. Багато своїх квітів дарую знайомим. У мене чимала територія квітника, облаштовувала його практично сама. О тільки над дорогою мені чоловік бордюрчики поробив, років сім підряд ми висіваємо там чорнобривці. Знаєте, просто хочеться краси біля дому. Коли в кінці травня починають цвісти лілії – це такі аромати неперевершені, що важко передати словами. Саме чоловік допомагає мені поповнювати колекцію лілій.
За словами пані Любові, аби від початку весни і аж до пізньої осені подвір’я її дому поринало в квіткових барвах, милуючи очі не лише господині, а й сусідів, гостей, вона спеціально підбирає на ринку нові сорти, висіває, чи висаджує відповідним чином.
До речі, Любов Михайлівна захоплюється ще й театральним мистецтвом, організовує вистави, пише чудові вірші та оповідання. Воно й не дивно, адже коли проживаєш в такій красі – це надихає на творчість.
– Так, театр теж люблю. Ми дуже часто проводимо з дітьми концерти, влаштовуємо на сцені різні вистави. Тому, що в селі людям треба не лише працювати, а й відпочивати. Як ви розумієте, зазвичай вистава вимагає декорацій, а їх потрібно чимось прикрашати. Ось тут моє захоплення квітами стає у пригоді, не доводиться купувати матеріали: трішки фантазії, допомога дітей і виходить чудово оформлена зала.
Олександр ПРИЙМАК,
село Старі Червища.
