Незалежна громадсько-політична газета

Нарешті взялися очистити річку, котру десятиліттями загиджували містяни

VLUU L210 / Samsung L210

Упродовж десятиліть “стараннями” частини недобросовісних містян колись повновода річка Цир сьогодні перетворилася у забруднений фекалійними стоками смердючий потічок, який заледве жевріє поміж щільними островами рослинності. Байдужі до великих штрафів і людського осуду, вони щодень скидають сюди продукти своєї життєдіяльності та різний непотріб. Острови побутових відходів навіть не намагаються приховати, безладно захаращуючи ними береги водойми. Признатись чесно, такого блюзнірського ставлення до природи ще треба пошукати. Та вплинути на цих моральних “калік” ні громада, ні відповідні служби чомусь не можуть чи не хочуть.

Однак, видається, що на дану проблему нарешті звернули увагу.

 

Привести бодай поки що хоч якийсь відрізок водойми до ладу після низки критичних публікацій в нашій газеті, які також розмістили на своїх шпальтах і поважні обласні ЗМІ, вирішили спеціалісти управління водного господарства та вже мають перші успіхи в цій справі. За словами в.о. начальника Валентина Оксенюка, ініціатива належить виключно підвідомчій йому організації. Планується розчистити півкілометра річкового русла, розширити береги, а також здійснити ряд інших гідрологічних операцій. Загалом на ці роботи орієнтовно витратять близько 10 тисяч гривень, певну частку співфінансування обіцяє забезпечити міська рада.

– Зваживши на неодноразові скарги жителів Каменя-Каширського до міської ради про неналежний стан річки Цир, ми вирішили власним коштом відновити ділянку її русла, збільшити його пропускну здатність, покращити екологічний стан водойми і водночас зробити добру справу для людей, – розповідає Валентин Валентинович. – В планах — прочистити півкілометра річища. Про вартість робіт поки що рано говорити, орієнтовно це обійдеться до 10 тисяч гривень.

Як з’ясували фахівці управління, масштаби проблеми – значні. Зокрема, під час попередньої перевірки були виявлені факти скиду у річку каналізаційних стоків та так звані “люльки”, про котрі неодноразово згадували в публікаціях журналісти “Полісся”. Всі випадки задокументовані, а відповідні акти направлені до обласної екоінспекції. Маємо надію, що найближчим часом порушники отримають заслужене покарання. Для тих, хто вважає це лише спробою налякати і не більше, повідомляємо: наразі максимальний розмір штрафу за забруднення водойм складає 3400 гривень. Проте народні депутати вважають такі суми недостатніми, тож планують збільшити штрафні санкції до вражаючих… 51-130 тисяч гривень! Тож любим нашим перетворювачам річки в нужник варто задуматись, а чи вартує шкура вичинки. Можливо, простіше викопати на подвір’ї вигрібну яму і не створювати проблем ні собі, ні решті мешканців міста?
– Простіше-простого довести, що людина скидає каналізаційні стоки. Для цього є відповідні можливості. Думаю, кожен має совість не робити гидких вчинків. Адже не так важко облаштувати біля будинку вигрібну яму. Але окремі з містян на все “начхали” і продовжують захаращувати річку. Якщо раніше діти в Циру купалися, то зараз це небезпечно, – провадить далі пан Валентин.
— Обстеживши невелику ділянку водойми, ми знайшли в межах міста чотири каналізаційні відводи-“люльки”. Частина прихована під водою, їх теж розкопали. Орієнтовно зазначені номери будинків, звідкіля вони відходять, адже нам не дозволяють заходити на приватну територію, аби підтвердити чи спростувати своє припущення. Нажаль, зараз на нашу організацію покладені лише обов’язки контролю, ми не можемо притягнути людину до відповідальності, навіть, якщо зловимо за руку. Штатного еколога в районі немає. А той, що із Ратного, нічого не вирішить, адже у них своїх проблем вистачає. Та, думаю, що обласні екологи зроблять висновки та покарають порушників.
Потому начальник водного господарства запрошує журналістів на власні очі переконатися, як відбуваються роботи.
Прибувши на означене місце, застали вражаючу картину: гори рослинності в перемішку з будівельним сміттям вивалюються на берег із ковша екскаватора. Раз за разом потужна машина вичерпує з річкових глибин черговий непотріб: тут вам пляшки, побутові відходи та навіть залишки будівельних матеріалів. Трапляється, що люди скидають у річку ще й трупи поросят чи інших тварин. Тож спеціалісти водоканалу змушені виловлювати такі “сюрпризи” та захоронювати своїми силами.
– Можливо, тому й виникла нещодавно ситуація з холерою. Добре, що збудник є безпечним для людини. Але, хто знає, що буде далі, якщо жителі міста не візьмуться за розум та не припинять забруднювати річку. Звісно, спільними зусиллями притягнути зловмисників до відповідальності можливо. Неодноразово ми писали і міському голові Василю Бондарю, і голові районної державної адміністрації Валерію Дунайчуку, аби виділити кошти на облаштування захисної смуги вздовж річки Цир, адже однією із основних причин забруднення на сьогодні є ще й те, що люди, влаштовуючи городи, розорюють захисну смугу Циру і всі пестициди, гній стікають у воду. Так само каналізаційні стоки – це все пожива для рослин, через що річка так заросла. Дійсно, міська рада підтримує наші починання, але вирішити проблему там не можуть. Цьогоріч на відновлення стану річок закладено у міському бюджеті лише 50 тисяч гривень, наступного планується 70 тисяч. Але й цих мізерних коштів ми ще й досі не бачимо, – додає співрозмовник. – Отримуємо гроші лише на зарплату. На очищення каналів чи інші роботи – ні. Намагаємось своїми силами покращувати стан водозборів, ремонтуємо гідрологічні споруди. Система дуже стара, є багато проблем. Складна ситуація і у селах.
Та навіть без достатнього фінансування, вважає Валентин Оксенюк, поступово довести до пуття Цир – цілком реально. Головне, аби самі камінь-каширці цінували працю екологів, фахівців водного господарства, інших служб і не нищили вже зроблене.
– До прикладу, кілька років тому, аби побороти проблему розорювання господарниками захисної смуги, висадили за містом алею беріз, загалом 400 дерев. За нормативами захисна смуга має становити 25 метрів від берега річки, та ми пішли людям на поступки, відступили всього 18 метрів. Залишили їм місце, щоб сільгосптехніка мала де маневрувати та не нищила дерева. І що ви гадаєте, протримались насадження лише тиждень.
Відповісти на це просто нічого. Інколи здається, що у частини камінь-каширців (зауважимо, не у всіх!) на якомусь генетичному рівні закладений принцип – не моє, то й не жаль. Тому і нищаться щойно встановлені вуличні смітники, зриваються зі стовпів паркові ліхтарі, ламаються лавки, посаджені турботливими руками містян алеї дерев. На жаль, аби побачити приклади нашого свинства, не потрібно долати десятки кілометрів, достатньо звернути на котрусь із вулиць. Хочеться вірити, що зовсім скоро все зміниться. Бо так приємно бачити очищене русло річки, в водах котрої нарешті відбиваються промені сонця і блакить неба. І наскільки ця картина дисонує з непрохідними болотними заростями обмілілого потічка, де валяються купи залишків городньої рослинності, котру господарям ліньки пустити на перегній, а його береги вже навіть поросли диньками. Добре, що є ще свідомі люди, яким болить таке безчинство, і вони стараються зробити життя громади, та й загалом своє власне більш комфортним. Як от житель вулиці Набережної Олександр Дмитрук, який не полінувався та висадив ряд ялинок, аби укріпити берег річки Цир. За що їм щире спасибі!
Олександр ПРИЙМАК.

Please enter banners and links.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *