Я дуже поважаю людей, які полюбляють їздити велосипедами. Щось є у цьому від європейської культури. Проте, коли бачу, як у Камені-Каширському власники цього транспорту (особливо жінки) катаються пішохідними доріжками, наражаючи на небезпеку пішоходів, особливо дітей та літніх пенсіонерів, відчуваю, м’яко кажучи, дискомфорт. Чомусь у нас велосипедисти ігнорують правила дорожнього руху. Чи тому, що їх не знають, чи знати не хочуть, чи, радше, тому, що немає адекватного покарання. В Європі ситуація, коли велосипедист порушує правила дорожнього руху, а його за це не карають, впринципі неможлива. Бо там знають, що це не минеться безкарно. Штрафи — чималі. У нас поліцейські на такі порушення, як правило, закриють очі. Тому наші велосипедисти почувають себе більш вільно. Хоча і у нас існують закони, згідно з якими велосипедисти, як і водії автомобілів, є повноправними учасниками дорожнього руху. Відомо, що громадяни на велотранспорті зобов’язані пересуватися в один ряд по правій смузі проїжджої частини якомога правіше, або по узбіччю, при цьому не створюючи перешкод для руху іншого транспорту або пішоходів. А пішохідними доріжками можуть їздити лише діти. Та чомусь, як правило, велосипедисти зазвичай ігнорують цю вимогу. Складається враження, що роблять це свідомо і принципово. Особливо представниці жіночої статі. Та й на самих дорогах вони не завжди поводяться так, як велять правила дорожнього руху, здоровий глузд та людська культура. Хамська поведінка на дорогах притаманна не лише водіям автотранспорту, але і їм. Ось свіжий приклад з життя, про який оповіли відвідувачі редакції. Нещодавно в селі Підцир’я трапився інцидент за участю жінки на велосипеді. Вона відмовилася уступити дорогу автомобілю “швидкої допомоги”, який мчав із проблисковими маячками та сиреною. Адже цим спецтранспортом медики доправляли в пологове відділення з одного із сіл району породіллю у важкому стані. Коли водій “швидкої” зробив цій панянці, яка відмовилася уступити дорогу, зауваження, то у відповідь отримав відбірну лайку та непристойний жест рукою, мовляв: “Не бачиш, що я теж поспішаю.”
На жаль, такі випадки на наших шляхах непоодинокі. Це страшенно дратує законослухняних водіїв, але вони не можуть собі дати ради з такими хамами. Гадаю, кожен погодиться із тим, що так не повинно бути. Адже нерідко через недисциплінованість наших громадян і стаються трагедії на дорогах.
Олесь Федорович.
