Жителі одного із багатоквартирних будинків, що на вулиці Ковельській у Камені-Каширському, не знають як їм бути, коли у сусідки, що має психічні розлади, трапляються напади агресії.
Цю тему піднімає у своєму листі до редакції газети «Полісся» одна із жительок цього дому. «Порадьте, що нам робити», — просить жінка. За словами авторки, хвора, яка живе поряд, дуже голосно кричить ночами, стукає у стіни, трапляється, що і на людей виплескує свою агресію. «…Був випадок, коли вона з ножем кинулась на сусіда… Ми боїмося за наших дітей та онуків», — йдеться у листі до редакції. У ньому також зазначається, що жителі будинку неодноразово зверталися у поліцію, коли хвора поводилась неадекватно.
Зрештою, питання про те, що робити і як поводитися, коли доводиться пересікатися із людьми з психічними розладами, без сумніву, турбує не лише жильців згаданого будинку, а й багатьох інших жителів району. Адже страх перед людьми, яких не розумієш і не знаєш, чого від них чекати, посилюється після повідомлень про різноманітні злочини.
Тож журналісти нашого видання попросили відповісти на дане питання поліцейських та медиків.
За словами лікаря-психіатра Камінь-Каширської ЦРЛ Ростислава Головійчука, ізолювати людей із психічними розладами від суспільства не можливо. Закон України передбачає для них такі ж права, як і для інших. Отже, ці люди можуть жити по сусідству, їх можна зустріти просто на вулиці, з ними можуть контактувати діти. Тому варто не забувати, що поводитися із ними потрібно обережно. Адже ж у таких осіб порушується правильне сприйняття і усвідомлення навколишніх явищ, відповідно змінюється їх поведінка. Тому найкращий вихід — не привертати до себе увагу. Якщо є можливість — зробіть вигляд, що не бачите її. Коли все ж така людина вами «зацікавилася», відверніть її увагу від своєї персони. Не довіряйте хворому, проте поводьтеся так, начебто вірите йому. І ніколи не сперечайтеся.
У той же час Ростислав Іванович зауважує, що коли людина із психічними розладами вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що є небезпечними для неї чи оточуючих, то дозволяється проводити психіатричний огляд чи госпіталізацію навіть без її згоди та згоди її законного представника. Це можливе і у випадках, коли особа неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби, або може завдати значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Тому, якщо повернутися до згаданої ситуації, жителі багатоквартирного будинку правильно вчиняють, коли телефонують у поліцію та на «швидку», повідомляючи про напади агресії в сусідки. Відповідні служби прибувають на виклик і лікар-психіатр надає необхідну медичну допомогу хворій людині.
За словами начальника Камінь-Каширського відділу поліції Валентина Чиха, поліцейські у таких ситуаціях забезпечують публічний порядок та безпеку громадян. На подібні виклики правоохоронці віїжджають екіпіровані – у бронежилетах, з газовими балончиками, гумовими палицями.
Можливо, хтось із громадян вважає недопустимим проживання душевнохворих поряд з іншими. Проте лікар-психіатр Ростислав Головійчук пояснює, що таких людей можуть утримувати на стаціонарному лікуванні у відповідних медзакладах лише місяць-два, не більше. Далі вони повертаються у суспільство. Їхнє лікування під наглядом лікаря-психіатра продовжується амбулаторно. За ними, звичайно, доглядають рідні і контролюють прийом належних ліків. Наразі існують медпрепарати, які дозволяють тримати під контролем стан людей із психічними розладами.
«Звісно, бувають випадки загострення хвороби, але їх передбачити важко. Тому, якщо вже так трапляється, люди повинні з розумінням ставитися до цього. Ми ж все-таки живемо у 21 столітті, — підкреслює Ростислав Іванович. — Але у випадках, коли поведінка таких людей є небезпечною, оточуючі повинні повідомляти на 103 та 102.
Хоча між іншим, Ростислав Головійчук зауважує що, рівень скоєння злочинів громадянами з психічними розладами є навіть нижчим порівняно з іншими.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
