Камінь-Каширські школярі облаштували куточок відпочинку для мешканців відділення постійного проживання одиноких і престарілих громадян.
Самотня старість – страшна річ, яку не побажаєш нікому. На превеликий жаль, нині все більша кількість українців через тяжкі хвороби, погані соціальні умови, чи просто байдужість рідних змушені доживати свого віку у спеціальних пансіонатах, або так званих будинках для престарілих.
Біль та розпач – ось що відчуваєш, вперше переступаючи поріг такого закладу. І справа тут не в персоналі, який, незважаючи на брак фінансування, медикаментів, та що казати, часом просто предметів гігієни, намагається допомогти стареньким в усьому. Тут інше…
Коли дивишся в очі цих людей, які прикуті до інвалідних візків, або й взагалі не спроможні мінімально дати собі раду, то помічаєш там лише зневіру і гірке усвідомлення того, що повернення з притулку назад вже не буде. У такий момент розумієш, що у житті є більш важливі речі, ніж кар’єра, гроші чи решта атрибутів “цивілізованого” суспільства. Ми забуваємо, що найцінніше – це душевне спілкування, бачити радість на обличчі іншого, дарувати комусь свою щиру посмішку, і отримувати таку ж у відповідь. Те, чого так не вистачає самотнім.
На щастя, серед нас ще залишилися люди, які пам’ятають цю просту істину. Привнести у життя трішки щастя та створити домашній затишок для мешканців Камінь-Каширського будинку одиноких і престарілих взялася ініціативна група учнів місцевого НКВ №1, котрих наші читачі знають під ім’ям “Окрилені мрією”. Наприкінці травня школярі втілили проект “Бути потрібним”, в рамках якого власними силами здійснили благоустрій довколишньої території закладу.
До гарної справи діти підійшли організовано та дружньо. Вони швидко пофарбували паркан і альтанку, обкопали дерева, висадили та посіяли квіти, очистили від бруду старі клумби і паркові фігури, а також встановили нову чудову лаву. За всім процесом з непідробним захватом спостерігали мешканці будинку і його працівники, до останнього не вірячи, що таке можливо.
Самі ж юні активісти пояснюють свій вчинок просто: “Ми хотіли, аби й вони відчували себе потрібними”. Зазначимо, що на цьому школярі вирішили не зупинятися, та відтепер будуть часто відвідувати одиноких. Що сказати – МОЛОДЦІ!!! До речі, днями з учасниками проекту особисто зустрівся голова районної державної адміністрації Валерій Дунайчук, який подякував школярам за таку ініціативу та побажав, аби усі їхні креативні ідеї й надалі втілювались в життя. У свою чергу діти попрохали Валерія Савовича допомогти їм облаштувати в соціальному будинку хвіртку, адже без такого потрібного елементу декору всі зусилля виявляться марними. Пояснюють, що ось вже кілька років одинокі не мають спокою від п’яничок та бешкетників, які з настанням сутінків частенько навідуються сюди, аби “відпочити”, лякають тих гучною лайкою, криками, псують речі, а вдосталь “посидівши”, ще й залишають після себе порожні пляшки та різного роду непотріб. Керівник РДА пообіцяв посприяти у вирішенні даної проблеми…
Як стверджує народна мудрість, добро завжди повертається сторицею. Днями у Луцьку відбулося підбиття підсумків обласного етапу проекту “Відкривай Україну”. Власні напрацювання поважному журі та гостям заходу тут представила і команда “Окрилені мрією”. З перших хвилин наші хлопці та дівчата зуміли перехопити ініціативу. Втілившись у “справжніх” реперів, вони весело, а головне, креативно розповіли присутнім про те, що їм вдалося зробити за цей час, а також поділилися враженнями від участі в такій корисній освітній новації. У фіналі вихованці НВК №1 зуміли значно випередити решту шкільних команд та стали переможцями відбору. Тож тепер вони поїдуть до Києва, де будуть змагатися за путівку в одну із країн Європи чи Азії.
Виявляється, робити хороші справи — дуже просто, головне цього захотіти.
Олександр ПРИЙМАК.
